Dmytro Lola

12/08/2026

Найм людини — це контракт на посаду. Кофаундинг — це контракт на частину бізнесу.

Різниця не стільки в паперах, скільки в тому, що відступити назад майже неможливо. Найнятого спеціаліста можна перевести на іншу роль чи попрощатись. З кофаундером ви в одному човні — з його продуктом, його рішеннями та зоною відповідальності всередині платформи на роки.

Тому перше питання ніколи не звучить як: «Це класна ідея?». Воно звучить так: «Яку експертизу ти принесеш?». І одразу друге — «Чи є 100% віра в те, що ти зможеш побудувати успішний бізнес?».

Нам цікава експертиза, якої в нас поки бракує — ніша, аудиторія чи підхід, у якому кофаундер розбирається краще за нас. Він підсилює платформу своїм досвідом, а платформа підсилює його швидкістю запуску, дистрибуцією і всім, що ми вже прорахували на десятках інших продуктів. Це має працювати в обидва боки — тоді це справжнє партнерство.

Одна з тих, хто пройшов цей фільтр, — Ірина Мельник, кофаундерка Chillio — wellbeing-застосунку про побудову корисних звичок та продуктивність. Вона принесла нову експертизу, якої нам бракувало, зокрема в побудові веб-застосунків. Ми — Product Engine, дистрибуцію, швидкість запуску. Вийшов win-win: кофаундерка отримала підсилення продукту, а ми отримали підсилення платформи.

Більше про цей кейс та можливості кофаундингу з КМА — за лінком: https://bit.ly/cofounding_at_kma

Знаєте когось із досвідом побудови чи управління цифровим бізнесом, хто готовий до нових викликів на готовій платформі? Тегайте або пересилайте цей допис — я буду радий познайомитися.

04/08/2026

Два фільми, які раджу подивитись, якщо будуєте бізнес чи керуєте командою. Один — популярна історія успіху, яку бачили всі. Другий — недооцінений трилер, який мало хто дивився за межами кінофанатів. Про класичний бізнес в обох — ані слова. Але чіпляють більше за будь-яку теорію.

«Людина, яка змінила все» / Moneyball (2011)

$41 мільйон бюджету проти $115 мільйонів у Янкіз. З такими цифрами Oakland Athletics мали б програвати щороку — і програвали. Поки генеральний менеджер Біллі Бін не перестав грати за чужими правилами. Знайшов травмованого кетчера, якого ніхто не хотів брати, пітчера з "неправильною" технікою подачі, гравця під кінець кар'єри, якого списали з рахунків. Результат — 20 перемог поспіль, рекорд ліги.

«Простий план» / A Simple Plan (1998)

Двоє братів і їхній друг знаходять у лісі розбитий літак, а в ньому — $4,4 мільйона готівкою. Домовляються сховати знахідку до весни, і якщо ніхто не шукатиме — поділити й розійтись. Але щойно з'являється страх втратити гроші, кожен починає діяти по-своєму: хтось хоче зробити "по-правильному", хтось хоче забрати свою частку зараз, хтось готовий піти на все, аби не втратити контроль. Жодної зради на старті — просто кожен трактує спільну домовленість трохи по-своєму, коли стає страшно.

Один фільм про сміливість рахувати інакше — бачити цінність там, де решта каже «ну, так не прийнято робити». Другий — про те, що навіть найкраща знахідка нічого не варта, якщо люди навколо не на одній хвилі.

Дивились ці фільми?

29/07/2026

Кандидат на C-level позицію. Резюме ідеальне, відповіді на попередніх етапах — теж. Рекрутери задоволені, команда вже налаштована на старт роботи разом.

І тоді я питаю: «Розкажіть про одне рішення, яке виявилось помилковим. Що ви зрозуміли?»

Хтось починає виправдовуватись або звалює на обставини. А хтось розкладає по поличках: що не порахував, чому, і як зробив би зараз. Але є і третій тип — найгірший. Людина губиться від самого питання, бо рефлексія просто не входить в її звички. Вона не приховує провал і не бреше — вона щиро ніколи не замислювалась, чому так вийшло. Тестові завдання й кейси на цьому етапі вже нецікаві — цікаво, що людина робить з власним провалом.

У Kiss My Apps 300+ людей, і я досі сам проводжу фінальну співбесіду на топ-позиції. Не тому, що не довіряю команді рекрутингу. Мене цікавить те, що резюме й тестове ніколи не покажуть.

За даними McKinsey, 68% executive-переходів провалюються через питання культури, політики та людей — не компетенцій. Хардскіли не рятують, якщо людина не вписується в те, як команда взагалі приймає рішення. Бо завтра ця людина сама набиратиме команду до себе.

І ні, я не чекаю на відповідь, яку хочу почути. В executive search зараз більше говорять про "cultural add", ніж про "cultural fit" — і мені це ближче. Не «чи впишешся ти в те, що вже є», а «що нового ти сюди принесеш» — свій кут зору, свою манеру ставити питання.

Тому одним питанням я одразу перевіряю три речі, які об'єднують усіх у КМА: ownership — людина береться за проблему, навіть якщо вона не її; reflexivity — бачить власну роль у провалі, без пошуку винних; curiosity — копає глибше, ніж від неї очікують.

Хардскіли прокачуються за пів року. А це — або є, або немає.
А яке питання ставите ви, щоб побачити людину, що стоїть за CV?

24/07/2026

Ми довго вважали, що межу росту диктує ринок.
Виявилось — ні. Межу диктував наш власний острах ризику.

За нашими розрахунками, один із продуктів вже впирався в стелю ринку — далі нарощувати бюджет не мало сенсу, цифри в моделі це підтверджували. Але коли ми все ж ризикнули і підняли рекламний бюджет на 50%, ROMI не впав — він навпаки зріс. Виявилось, ринок був значно більшим, ніж ми його оцінювали, а стеля, в яку ми «впирались» — це була стеля нашої моделі, а не ринку.

Алгоритмічні моделі отримали більше даних і почали працювати точніше. Після цього ми почали заміряти, наскільки можемо проскейлити маркетинг, перш ніж ROMI почне падати. Так з'явилась одна з ключових для нас метрик — ROMI Headroom.

Звичний KPI показує, де ти зараз. ROMI Headroom — це стрес-тест: скільки тиску система витримає, перш ніж почне ламатись. Саме він і є справжнім індикаторо швидкості бізнесу.

Поділився цією метрикою з читачами TechBullion — там ще 18 нестандартних KPI від інших лідерів, які шукають швидкість там, де традиційні метрики її не бачать. Лінк на матеріал 👇
https://techbullion.com/unique-kpis-for-business-velocity-19-lessons-from-innovative-leaders/

А яку метрику ви вважаєте головним індикатором того, що бізнес готовий масштабуватись швидше?

This article presents performance indicators that leaders use to identify bottlenecks, accelerate decision-making, and maintain momentum across their organizations.

21/07/2026

Можна мати 10 мільйонів користувачів і працювати в мінус. А можна мати 100 тисяч — і стабільно рости на 20% профіту щомісяця.

Друге завжди краще для бізнесу, хоч перше й виглядає ефектніше в презентації (це ж 10 мільйонів!).

Звучить контрінтуїтивно, коли навколо приклади юнікорнів, побудованих на revenue і гіперскейлі, які насправді несуть збитки. Але статична цифра профіту чи виручки — це фотографія одного моменту, вирваного з контексту. Вона не розповідає всієї історії.

Приріст профіту — інша справа. Він показує, чи модель масштабується без пропорційного росту витрат, чи команда стає ефективнішою з часом, чи ресурси йдуть туди, куди треба. Все це видно в одній метриці.

Ми трекаємо десятки інших показників — retention, LTV, CAC. Вони критично потрібні для щоденної операційної роботи. Але коли рішення стратегічне — закрити продукт, масштабувати команду, зайти на новий ринок — я дивлюсь саме на приріст профіту. Він не дозволяє обманювати себе красивим графіком чи великою валовою виручкою.

Жорстко? Безумовно. Але саме цей підхід привів нас у топ-10% скейлапів Endeavor.

Поділився детальніше, як ми ухвалюємо рішення про долю продуктів у портфелі на 20+ апок — лінк на мою статтю для SPEKA 👇

СЕО та фаундер Kiss My Apps Дмитро Лола пояснює, чому приріст профіту місяць до місяця є найкращим сканером бізнесу та як це допомагає масштабувати продукти.

15/07/2026

Якщо відкрити класичні підручники з менеджменту чи MBA-курси, там усе розписано дуже лінійно. Аналізуєш ринок, знаходиш ціннісну пропозицію, визначаєш цільову аудиторію і будуєш процеси. На рівні базових метрик у КМА все влаштовано саме за цією класикою. Ніяких секретних інгредієнтів: якщо ти не рахуєш цифри, не розумієш свого юзера і не будуєш жорстку інфраструктуру, бізнесу не буде.

Але, як у тому анекдоті, є нюанс. Якщо діяти виключно за конспектами, є великий ризик побудувати занадто консервативну та неповоротку структуру. Тому в усьому, що стосується маркетингу, адаптивності та бренду, ми часто виходимо за рамки стандартних гайдлайнів. Робимо колаби з фешн-брендами, підтримуємо музичні фестивалі, українські таланти й створюємо навколо компанії великий двіж.

Іноді виникає спокуса просто перейняти подібні інструменти. Бачиш успішний кейс або нестандартний прояв іншої компанії — і намагаєшся повторити формат у себе. Але найчастіше це призводить лише до злитих бюджетів та нульового результату.

Проблема в тому, що копіюється лише зовнішня форма, без розуміння «ЧОМУ» цей інструмент взагалі був створений. У нас же кожна така активність — цепрорахована дія: ми міряємо ROI навіть у речах, які виглядають як «для вайбу». Колаби, фестивалі, підтримка талантів — все це має свою математику й очікуваний ефект ще до старту. Кожна нестандартна дія в бізнесі має підсилювати внутрішню інфраструктуру — працювати на хайринг, залучення правильних людей чи розширення контексту для команди. Коли інструмент відірваний від реальної стратегії та математики компанії, він стає просто декорацією, яка не приносить грошей.

Книга — це хороша база, але бізнес робиться на стику жорстких операційних правил та вміння адаптувати під себе рішення, яких немає (поки?) в жодному підручнику.

09/07/2026

З появою AI у продуктовому світі з'явився новий небезпечний bias. Раніше здавалося, що технології пришвидшать релізи, але в реальності вони дали перфекціонізму ідеальне паливо.

Зараз створити першу версію продукту чи накинути нову фічу стало максимально легко. І фаундер чи продакт потрапляють у пастку: «О, давай додамо ще це, ШІ напише код за дві години. А давай ще ось цей екран, нейромережа згенерує дизайн за п'ять хвилин». Процес правка-докрутка стає нескінченним, бо кожна окрема дія здається безкоштовною і швидкою. Але ці «ще пару днів» непомітно сумуються і перетворюються на ті самі плюс два місяці розробки.

У результаті продукт виходить на ринок тоді, коли він або вже неактуальний, або, що ще гірше, виявляється, що він був нікому не потрібним із самого початку.

Вміння релізити неідеальні речі стало ще дорожчим скілом, ніж раніше. Коли будь-яка фіча завдяки тому ж AI копіюється конкурентами за лічені години чи дні, твоя єдина перевага — це чиста швидкість перевірки гіпотези.

Поки хтось сидить у нескінченному циклі генерації «ідеального» MVP, ми в Kiss My Apps намагаємося викочувати треки максимально швидко, навіть якщо на перших етапах щось працює неідеально. Не так важливо, чи залізно функціонує кожна кнопка всередині. Головне — налити перший цільовий трафік, поміряти вартість залучення (CAC) і побачити реальні конверсії в оплату. Якщо бізнес-модель не зводиться на базі, то й докручувати нейромережами там нічого.

Запізнитися з релізом через ілюзію «ну зараз я ще дві хвилини погенерую і буде топ» коштує значно дорожче, ніж випустити додаток з багами, але вчасно зняти тверді цифри з ринку. Everything else допилюється вже на ходу.

Помічали за собою чи за командами цей AI-bias?

06/07/2026

Сьогодні Kiss My Apps виповнюється 4 роки. За цей час ми пройшли шлях, який у багатьох займає десятиліття. Ми виросли до масштабу, що накладає величезну відповідальність: 20+ активних продуктів у портфелі та понад 130 мільйонів користувачів по всьому світу.

Цей рік став для нас точкою масштабної еволюції — переходу від драйвового стартапу до зрілого міжнародного холдингу.

Головний висновок, який я зробив як CEO: швидкість критична на старті, щоб заявити про себе, але в довгостроковій перспективі завжди перемагає система.

Коли бізнес досягає такого скейлу, роль персоналій та особистий героїзм на старті мають природно трансформуватися у роботу стабільної та надійної системи. Саме така платформа дає нам унікальну перевагу — можливість українським талантам запускати конкурентоспроможні бізнеси на глобальних ринках у найвищому темпі.

Наш досвід, ресурси та експертиза доводять: у нас достатньо сил, щоб не просто наслідувати ринок, а самим задавати тренди. Світові експерти прогнозують, що КМА стане юнікорном вже найближчим часом, і ми готові це підтвердити.

Дякую команді (нас уже 300+ по всьому світу), яка щодня доводить, що наш принцип Mature Enough for Freedom — це найкращий рушій для бізнесу. Ви неймовірні.

Happy Birthday, Kiss My Apps!

30/06/2026

Доєднався до Борду Mission Possible

Коли ми будували Kiss My Apps, ми не залучали венчурний капітал. Більшість рішень доводилося приймати наосліп і без готових кейсів перед очима, бо мало хто на ринку скейлився в такому темпі й за таких умов.

Я чудово розумію, скільки ресурсів і часу витрачається на вигадування велосипедів та типові помилки ранніх стадій. Саме тому мені близька логіка Mission Possible. Це спроба дати новому поколінню фаундерів готову структуру й експертизу, щоб вони швидше доходили до головного — до побудови реального бізнесу та прибутку.

Сильний тех-бізнес не росте в інкубаторі. Йому потрібне жорстке середовище: концентрація правильних знань, сильне оточення і чесний, прямий фідбек від тих, хто цей шлях уже пройшов.

Дякую команді Mission Possible за ініціативу та запрошення!

Mission Possible та Kiss My Apps підписали меморандум про партнерство.

Разом ми працюватимемо над новими проєктами та розвитком підприємницької спільноти.

Це важливий крок для розвитку української стартап-екосистеми. Саме завдяки партнерствам між компаніями, фаундерами та організаціями з’являється більше можливостей для тих, хто будує технологічні продукти в Україні.

Дякуємо команді Kiss My Apps | Fueling Talents & Global Businesses за довіру та готовність інвестувати свій досвід і час у розвиток українського текпідприємництва.

Про перші спільні кроки розповімо вже зовсім скоро. Stay tuned!

23/06/2026

У мобільному маркетингу є пастка, в яку досі потрапляє величезна кількість компаній. Вони створюють лише один успішний продукт, виводять його на хороші цифри, а потім роками займаються його покращенням. Це створює ілюзію стабільності, яка в епоху ШІ та постійних змін політики платформ стала максимально небезпечною.

Правда в тому, що зараз один апдейт алгоритмів від Apple чи Google може за ніч обнулити бізнес, який будувався роками. Продуктів стає забагато, «копіюються» вони за +- тиждень, а правила гри на сторах міняються надто хаотично, щоб йти ва-банк.

Kiss My Apps з першого дня зростала за моделлю бутстреппінгу, без залучення зовнішніх інвестицій, тож в нас не було права на фатальну помилку. Ми будували компанію за принципом: у нас немає бути продуктів-лідерів, від яких залежить усе.

І це стосується не лише портфеля додатків, а й маркетингу. Ми рівномірно розподіляємо канали закупівлі трафіку — Facebook, Google та інші платформи працюють паралельно, щоб не було залежності від одного джерела. Якщо в якійсь ніші або кабінеті починається шторм, ми не витрачаємо місяці на спроби «перетерпіти», а за тиждень перенаправляємо ресурси туди, де є перформанс.

Зараз ми виходимо в інший етап, коли накопичений запас міцності дозволяє розвернути стратегію. Ця диверсифікація, яка раніше була нашою подушкою безпеки, тепер дає свободу ризикувати набагато більше. Ми можемо запускати сміливіші треки й тестувати те, на що раніше не наважилися б. Фактично, ми створили інфраструктуру, яка допомогла пройти етап первинного виживання, а далі відкрила широкий простір для експериментів.

Цікаво, що буде з ринком далі. Як вважаєте, чи залишаться взагалі через кілька років монопродукти, чи мобільний ринок остаточно перетвориться на гру великих екосистем та платформ?