Центр контент-аналізу

11/07/2026

Українсько-польські відносини переживають не найкращі часи. З останнього – взаємне повернення нагород після назви підрозділу ЗСУ на честь героїв УПА.

Але чи є тільки УПА причиною поглиблення розколу, який може загрожувати єдності Європи та стійкості в боротьбі проти російської загрози?

Як, зрештою, сама Росія інвестує в поглиблення сварок через власну мережу пропаганди на теренах Польщі – і як саме польське медіасередовище рефлексує на ці теми в контексті політичної кризи, що охопила тамтешнє суспільство?

Нова стаття старшого аналітика Центру контент-аналізу Yevhen Luzan пропонує подивитися на це мовою даних.

Центр контент-аналізу проаналізував, який фреймінг зазвичай мають дискусії щодо поведінки України в польських медіа, й хто, власне, формує в них порядок денний.

04/07/2026

🇺🇸 4 липня Сполучені Штати відзначають дивовижний ювілей - 250-річчя з дня ухвалення Декларації незалежності.

З цієї нагоди аналітикиня Центру контент-аналізу, історикиня Тетяна Клиніна підготувала матеріал про чверть тисячоліття американського «експерименту».

🤔 Чому Америка постійно коливається між лідерством у світі та бажанням відгородитися від нього? І головне: які уроки з 250-річної історії американського коливання має винести Україна, чия безпека сьогодні залежить від того, що зрештою оберуть США?

Про досягнення, оплачені катастрофами, два обличчя американської зовнішньої політики та «експеримент», який триває, - читайте в статті у виданні Апостроф 👉

4 липня 2026 року Сполучені Штати Америки відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності. Всупереч популярному уявленню того дня документ ніхто не підписува...

17/06/2026

Навесні 2026 року Центр контент-аналізу на замовлення програми Transparent cities/Прозорі міста (від Transparency International Ukraine) провів дослідження щодо активності комунікації органів місцевого самоврядування процесу їхнього звітування.

Дослідження було присвячене не наявності / відсутності звітування, а саме тому, як активно ОМС та міські голови комунікували своє звітування, а також наскільки активно ці звіти висвітлювалися місцевими медіа та обговорювалися місцевими громадами. Аналізувалися офіційні канали комунікації ОМС, місцеві онлайн медіа та соціальні мережі Києва та 10 обласних центрів (зокрема, до вибірки увійшли найбільші міста, як-от Харків, Дніпро, Одеса та Львів). Дослідження охопило період з 1 грудня 2025 року до 15 березня 2026 року.

11 червня під час дискусії "Підзвітність місцевої влади перед громадою: чи працює ця частина суспільного договору?" результати дослідження представив керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов.

Участь в обговоренні також взяли:

• Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора TI Ukraine
• Ніка Єгорова, шеф-редакторка ДніпроМедіа
• Уляна Колодій, СЕО комунікаційної агенції u.comms
• Катерина Баранова, керівниця Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації КМДА

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням: https://transparentcities.in.ua/news/zvity-mistsevoi-vlady-chomu-hromadiany-yikh-ne-bachat

25/05/2026

Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель дала скандальне інтерв'ю американському блогеру Такеру Карлсону, чим спричинила вибух в українському інфополі.

Але як відреагували на цей інформаційний привід американські медіа?

Аналітикиня Центру контент-аналізу Тетяна Клиніна проаналізувала інформаційний простір США й дає відповідь на це запитання.

Отже, якою була реакція американського мейнстриму на заяви Юлії Мендель і що це означає для української інформаційної оптики у Вашингтоні? Читайте в статті аналітикині ЦКА на Детекторі медіа.

Інтервʼю Мендель Карлсону можна вважати інструментом, вмонтованим у конкретний політичний момент і таким, що працює у конкретній архітектурі новго американськог....

15/05/2026

Цифри не помиляються, або Як за допомогою даних можна аналізувати погляд українського інфопростору на корупцію?

Про це 14 травня розповів старший аналітик Центру контент-аналізу Євген Лузан, презентуючи результати дослідження щодо корупції очима українських медіа та соцмереж на панельній дискусії в межах Lviv Media Forum, організованій Національним агентством з питань запобігання корупції.

Окрім поточних спостережень за І квартал 2026 року, аналітик окреслив загальні тренди протягом тривалішого періоду часу — з 2019 року, відколи ЦКА регулярно проводить аналогічні дослідження на замовлення НАЗК. Українські медіа стало приділяють увагу махінаціям і хабарництву топпосадовців, реагують на несправедливість. Самі ж вироки для фігурантів корупційних проваджень лишаються в тіні, на них припадає менш ніж 5% повідомлень.

Інші помітні тенденції медіависвітлення корупції:

- Медіа й соцмережі схильні фокусуватися радше на гучних іменах (Тімур Міндіч, Герман Галущенко, Юлія Тимошенко), але не завжди системно висвітлюють перебіг кейсів. Так само поза увагою – широкий спектр глибинних розмов про цифровізацію, зменшення регуляторного навантаження й інші заходи запобігання корупції.
- Антикорупційні органи стикаються з безпрецедентним інформаційним тиском через замовні кампанії, що нерідко навіть втручаються в особисте життя посадовців. Просувають подібні атаки анонімні телеграм-канали з великим охопленням. Це доволі тривожний сигнал, що після спроби позбавити НАБУ та САП незалежності в 2025 році стейкхолдери не полишили спроб дискредитувати антикорупційну систему і реформи в цьому напрямку, починаючи з 2015 року.
- Політики з власним "брендом" (як-от Юлія Тимошенко) мають, на відміну від призначених посадовців, сильну адвокаційну мережу в інфополі, що так само дозволяє їм відбиватися від антикорупційних органів і формувати їх імідж як неефективних та упереджених інституцій.

Центр контент-аналізу висловлює вдячність НАЗК за запрошення на захід, Програмі розвитку ООН в Україні та уряду Японії — за сприяння в його проведенні. Дослідження щодо корупції проводяться за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).

30/03/2026

🤔 Як не заблукати посеред AND, OR і NOT у пошукових запитах?
📈📊 Як звичайні ексель-таблиці та діаграми допомагають побачити повну інформаційну картину?
🤖 І як ШІ вплине на медіааналітику?

🔸 Старший аналітик Центру контент-аналізу Євген Лузан у суботу, 28 березня, завітав до студентів ✈️ Київського авіаційного інституту, які навчаються за спеціальністю 📚 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», щоб розповісти про все це – і трохи більше.

🔸 В межах гостьової лекції, яку провів Євген Лузан, авдиторія мала змогу не лише ознайомитися з теорією та інструментами роботи з даними, а й спробувати використати ці знання на практиці – самостійно складати запити, ідентифікувати типові помилки в них, візуалізувати отримані результати, бачити закономірності.

🔸 Щира подяка викладачці КАІ й нашій колезі Тетяні Клиніній за запропоновану можливість поділитися зі студентами цінним досвідом.

12/03/2026

На жаль, початок весни приніс трагічну і болісну звістку для колективу Центру контент-аналізу: загинув наш співробітник - Валентин Дегтяр.

Валентин працював в Центрі від заснування компанії. Ми пам'ятатимемо його як хорошого спеціаліста та доброзичливого колегу.

Центр контент-аналізу висловлює співчуття і жаль рідним і близьким Валентина Дегтяря.

24/12/2025

Шановні друзі й колеги!

Добігає завершення 2025 рік, який приніс Україні чимало іспитів та випробувань - на витривалість, на стійкість, на непохитність. Й іспити з честю складено. Завдяки Збройним силам, які відбивають атаки агресора, й завдяки тилові, який підтримує ЗСУ й не піддається на спроби ворога нас зламати.

Війна ведеться на різних рівнях, одним із яких є інформаційний фронт. Тішимося, що впродовж року ми мали нагоду зробити - через дослідження й аналітичні матеріали - й свій скромний внесок в цю боротьбу.

Вітаємо всіх з Різдвом Христовим й прийдешнім 2026 роком! Нехай зимові свята принесуть спокій в серці, такий жаданий в важкі часи.

24/12/2025

Українська мова зміцнює позиції в TikTok та YouTube

Таким є результат дослідження, проведеного Центром контент-аналізу в жовтні 2025 року. Дослідження 22 грудня 2025 року презентував керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов під час пресконференції за участі Уповноваженої з захисту державної мови Олени Івановської та заступника голови Держтелекомрадіо Богдана Червака.

Повне дослідження можна знайти за посиланням: https://ukrcontent.com/reports/ukrainska-mova-zmicnyue-pozicii-v-tiktok-ta-youtube-2025.html

Основні висновки:

1. Українська мова збільшила перевагу над російською мовою в українському сегменті соціальних мереж. Співвідношення дописів українською та російською мовою в жовтні 2025 року становило 70% на 30% на користь української мови (в 2024 році - 56% на 44%).

2. Популярні західні соцмережі продемонстрували незначне зростання, по 3 відсоткових пункти – з 79% до 82% в Facebook та з 83% до 86% в X.

3. Вперше за час спостережень українська мова превалює в YouTube – 62% контенту проти 38% російською. А також – суттєво посилила позиції в TikTok (76% проти 24% російською).

4. Показовим є регіональний розподіл. В більшій частині західних областей України російська мова практично перестала використовуватися. Кожна область (крім тимчасово окупованих і Одеської області) показала посилення української мови.

5. Єдиним неокупованим регіоном, де використання української мови у соціальних мережах практично не змінилося, стала Одеська область (44% української мови проти 56% російської). Навіть частково окуповані Запорізька і Херсонська області продемонстрували зміцнення державної мови.

Методологія.
Дослідження проводиться Центром контент-аналізу вже вп'яте. Для аналізу були зібрані дописи з поширених в Україні іноземних соціальних мереж Facebook, Х, Youtube, TikTok, в тому числі й із заборонених, але дотепер використовуваних російських платформ – VK та OK.

Було підраховано частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінні корені в українській та російській мовах. Лексеми добиралися так, аби вони могли бути вживаними різними категоріями людей й охоплювали різні царини. Всього було зібрано і проаналізовано 1,3 млн дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 15 вересня по 14 жовтня 2025 року користувачами, що вказали у профілі Україну (або українські регіони, в тому числі окуповані) своїм місцем перебуванням.

Фото: Укрінформ