Світло в закупівлях з Ніною Абаімовою

13/05/2026

Методрекомендації щодо закупівель електроенергії: допомога чи ризики для замовника?

Зробила розбір Методичних рекомендацій щодо закупівель електроенергії, затверджених наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 .

На перший погляд — корисний орієнтир для замовників, а на практиці купа підводних каменів, на яких ноги можна збити.

🔎 У статті:
• як пропонують визначати очікувану вартість — і чи завжди це працює
• на що звернути увагу в тендерній документації
• нюанси та помилки пропонованого формульного ціноутворення
• що закладати в проєкт договору

Читати статтю - https://dz.expertus.com.ua/consultations/33610

Якщо ви закуповуєте електроенергію — раджу не пропускати.
Бо помилки тут найчастіше виникають не через незнання, а через надмірну довіру до рекомендацій.

Дізнайтеся про нові Методрекомендації Мінекономіки для закупівлі електроенергії. Уникайте ризиків замовників та оптимізуйте процеси!

13/05/2026

Оборонні закупівлі: як визначають очікувану вартість на практиці

Очікувана вартість — це не просто цифра “для старту процедури”.
Це точка, яка впливає на все: від конкуренції до успішності закупівель, а також несе ризик при перевірках.

У новій статті я розібрала реальні практичні аспекти визначення ОВ оборонних замовників — на основі дослідження серед учасників курсу «Проєкт 100».

🔎 Що всередині:
• які методи визначення очікуваної вартості найчастіше використовують УО
• як саме обраний підхід впливає на ""ринковість ціни
• де замовники системно помиляються
• які методи є безпечними, а які — створюють ризики

Ця тема буде цікава кожній уповноваженій особі, адже саме від підходу до визначення очікуваної вартості залежить подальший хід закупівлі та її результат.

📌 Стаття допоможе вам:
— обрати адекватний метод під конкретну закупівлю
— знизити ризики при перевірках
— зрозуміти логіку ринку, а не лише формальні вимоги

Читати статтю - https://dz.expertus.com.ua/consultations/151013?rubric_id=4046

13/06/2025

Правила обрахунків строків при оскарженні відкритих торгів - розбираю на атоми у новій статті для журналу Експертус Держзакупівлі

👉Повна стаття тут

Скарга під час відкритих торгів призупиняє важливі етапи тендеру. Замовники мають це враховувати, щоб вчасно забезпечити свої потреби. Тримайте чотири можливих ва...

29/05/2025

Стартує авторський блог про навчання оборонним закупівлям в Проекті 100 на АрміяPRO 💪
#обороннізакупівлі
#держзакупівлі

#ЗапискиМетодистки
#Проєкт100

#навчанняУО
#військовічастини
#менторськийсупровід

Блог Ніни Абаімової про навчання військових закупівельників

27/05/2025

Вже завтра, вебінар для закупівельників, який дозволить не помилятись при визначенні предмету закупівлі.

Долучайтесь до заходу, реєстрація за посиланням https://seminar.expertus.com.ua/1388-iak-pravylno-vyznachaty-predmet-zakupivli-vrakhovuiemo-zminy-ta-praktyku-audytoriv

#публічнізакупівлі #предметзакупівлі #тендер #замовникам #моніторинг #ДК021 #держзакупівлі #навчаннязакупівлі #вебінар

реєструйтесь щоб не проґавити

18/04/2025

Проект 100 - новий досвід, новий формат навчання, нові виклики. Читайте мою статтю про нюанси роботи з військовими закупівельниками на ресурсі Проекту реформи оборонних закупівель Армія PRO 💙💛

Ніна Абаімова, менторка “Проєкту 100”

14/03/2025

🤔 К͟е͟й͟с͟ ͟п͟р͟о͟ ͟п͟о͟д͟а͟т͟к͟о͟в͟и͟й͟ ͟ф͟е͟й͟л͟ ͟н͟а͟ ͟2͟ ͟м͟і͟л͟ь͟й͟о͟н͟и͟ ͟у͟ ͟з͟а͟к͟у͟п͟і͟в͟л͟і͟ ͟д͟р͟о͟н͟і͟в͟

Ви коли-небудь стикалися з тим, що про податки згадали вже після процедури? Цей реальний кейс саме про таку ситуацію. Як одне невчасне рішення може звести нанівець увесь договір.

Оборонний замовник оголосив спрощену закупівлю мавіків на 11 800 000 грн з ПДВ.
За результами закупівлі вибрали переможця, який подав пропозицію на 11 598 000 грн з ПДВ.

Лише на етапі укладення договору замовник згадав, що мавіки звільнені від оподаткування ПДВ.
Звʼязався з Постачальником, той сказав, що дешевше поставити не може, ціна і так низька, крім того він ці гроші не собі в карман кладе, а сплачує в бюджет як податки. Щоб уникнути проблем із податковою та оплатою, постановили просто вказати "без ПДВ" у договорі.
💡 Здається, логічно – бюджет не переплатив, а податкова коректність збережена.

І все б прокатило, якби не прийшла ДАСУ.
Яка під час на моніторингу встановила - це порушення Закону⚠️ .
Державна аудиторська служба зафіксувала порушення ч. 4 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі"​ - на думку аудиторів, замовник уклав договір за іншою ціною, ніж було подано у пропозиції учасника.

📌 Що не так?
🔹 Учасник надав цінову пропозицію на закупівлю, у якій вказав:
Ціна без ПДВ – 9 665 000 грн
Сума ПДВ – 1 933 000 грн
Разом - 11 598 000 грн з ПДВ

Тож Учасник запропонував Замовнику ціну без ПДВ – 9 665 000 грн, а от у договорі фігурує 11 598 000 грн без ПДВ.
🔹 У підсумку вартість договору зросла на 1 933 000 грн у порівнянні з поданою пропозицією без ПДВ.
🔹 Це створює ризик зайвого витрачання державних коштів.

Що вимагала ДАСУ?
👉 Зменшити ціну договору до 9 665 000 грн
👉 Якщо це неможливо – розірвати договір

Оскільки домовитись з постачальником про зменшення ціни замовник не міг, договір довелося розірвати.

🔎 Що тут можна було зробити інакше?
✅ Перевіряти питання оподаткування ще на етапі планування закупівлі.

✅ Якщо товар не обкладається ПДВ – оголошувати тендер без податку.

✅ Якщо ж тендер оголошено з ПДВ, а потім з'ясувалося, що податок не застосовується – два варіанти дій без порушення закону:

📌 відняти суму ПДВ від загальної ціни пропозиції переможця та укласти договір на меншу суму. Це відповідає нормі ч. 4 ст 41 Закону щодо випадку, коли умови договору можуть не відповідати умовам пропозиції Учасника - у разі перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції Учасника без зменшення обсягів закупівлі.

📌 відмінити закупівлю та оголосити нову .

Такі цікаві практичні випадки я розбираю з учнями у #Проект100. Краще вчитись не на своїх помилках 😉

#світловзакупівлях
#публічнізакупівлі
#тендер


#ПДВ
#юридичніпоради
#ПДВвзакупівлях

01/03/2025

Скасування Господарського кодексу: що чекає публічні закупівлі?
28 січня 2025р. набув чинності Закон України №4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб".
Однією з ключових змін, передбачених цим Законом, є втрата чинності Господарським кодексом України (ГКУ). Це матиме серйозний вплив на сферу публічних закупівель, змінюючи правила гри для замовників та постачальників.

Що зміниться з дією Закону №4196-IX?
🔵 Дата введення в дію – Закон набирає чинності наступного дня після опублікування, але вводиться в дію через шість місяців. Це означає, що фактичний перехідний період триватиме до 28 серпня 2025 року.

🔵 Скасування Господарського кодексу – з моменту введення Закону в дію ГКУ втратить юридичну силу, що змінить регулювання договірних відносин у закупівлях.

🔵 Зміни у відповідальності за прострочення виконання оборонних контрактів – до виконавців державних контрактів в оборонних закупівлях більше не застосовуватиметься штраф у розмірі 7% вартості прострочених зобов’язань (ч. 2 ст. 231 ГКУ).
Ця норма діє вже зараз і таке рішення актуальне для контрактів, які ще не завершені на день набрання чинності Законом.

🔵 Перехідний період для окремих положень – частина норм набуває чинності з різною затримкою. Наприклад, частина друга статті 13 набуде чинності лише через три роки та шість місяців після початку дії Закону.

Як це вплине на публічні закупівлі?

1. Зміна правової природи договорів
На сьогодні договір про закупівлю є господарським договором (ч. 6 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі"). Після скасування ГКУ він підпадатиме під регулювання Цивільного кодексу України (ЦКУ). Це змінить порядок укладення, виконання та розірвання договорів, а також може вплинути на відповідальність сторін.

2. Відсутність імперативних норм ГКУ щодо виконання договорів
Раніше ГКУ передбачав суворіші правила виконання зобов’язань у господарських відносинах, включаючи чітко визначені санкції за порушення договору. Після його скасування всі договори регулюватимуться ЦКУ, що вимагатиме додаткового закріплення штрафних санкцій та інших умов безпосередньо у текстах договорів про закупівлю.

3. Можливість розширення свободи договору
ГКУ обмежував можливості внесення змін у договори про закупівлі, тоді як ЦКУ допускає більшу договірну гнучкість (за умови дотримання законодавчих обмежень). Це може призвести до перегляду підходів до укладання контрактів у закупівлях.

4. Судова практика та спори
Скасування ГКУ також вплине на порядок розгляду судових спорів щодо виконання договорів про закупівлі. Господарські суди більше не зможуть застосовувати його положення, що може призвести до перегляду судової практики та нових підходів до вирішення конфліктів.

Що потрібно зробити замовникам та постачальникам?
✅ Оборонним замовникам слід переглянути умови укладених договорів – особливо щодо санкцій та відповідальності за порушення.

✅ Враховувати зміну правового регулювання у підготовці документації на закупівлі на другу половину 2025го та 2026 рік.

✅ Стежити за змінами у судовій практиці, адже застосування норм ЦКУ може суттєво вплинути на вирішення спорів у закупівлях.

✅ Очікувати змін у ЗУ "Про публічні закупівлі" та ЗУ "Про оборонні закупівлі", Особливостей здійснення закупівель у період воєнного стану, оскільки вони мають бути приведені у відповідність до нового правового середовища.

Фактично скасування Господарського кодексу – це одна з найбільших юридичних реформ останніх років. Вона змінить підходи до укладення та виконання договорів у сфері публічних закупівель, вимагаючи від замовників і постачальників адаптації до нових умов.
Найближчі півроку – це час для підготовки, аналізу ризиків та коригування договірних відносин з урахуванням майбутніх змін.

21/02/2025

🛠 Закупівлі дронів та РЕБ: що змінилося з 21 лютого?

📢 Важлива новина для виробників та замовників!
Сьогодні набули чинності зміни до Порядку закупівлі безпілотних систем та засобів РЕБ вітчизняного виробництва за постановою КМУ №176 від 12.02.2025.

Що саме змінилося?

🔹 Можна купувати і кодифіковані, і некодифіковані
Військовим частинам дозволено купувати також вітчизняні некодифіковані безпілотники та РЕБ ближньої дії без погодження з Генштабом ЗСУ або органами військового управління вищого рівня, за умови дотримання процедур, визначених Порядком здійснення закупівлі безпілотних систем та засобів РЕБ, затвердженим ПКМУ 1275.

🔹 Вибір між експертним висновком та звітом про оцінку
Раніше виробники повинні були надавати висновок експерта для підтвердження вартості продукції, який видавався лише однією організацією в Україні. Тепер виробник може надати звіт про оцінку майна, виданий оцінювачем, як альтернативний документ.

🔹 Розширено перелік документів, які можуть підтвердити відповідність
До сертифікатів відповідності, свідоцтв про реєстрацію штатно-табельного предмета та актів випробувань додано витяг з каталогу предметів постачання.

Ведення каталогу предметів постачання здійснюється відповідно до Порядку кодифікації предметів постачання, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 18.12.2017 № 673. Це електронна база даних, що містить систематизовані відомості про ПП, їх характеристики, виробників (постачальників) та інші дані.

Доступ до Каталогу ПП здійснюється через локально-обчислювальну мережу автоматизованої системи управління ЗСУ “Дніпро” за логіном і паролем, наданими центральним органом кодифікації за відповідним запитом.

Чи зможуть отримати виробники доступ до такої системи? Лишається під питанням.

🔹 Послаблення вимог для некодифікованих БПЛА та засобів РЕБ
Якщо контракт укладається безпосередньо з військовими частинами, то для некодифікованих безпілотників та засобів РЕБ, Виконавці не надаватимуть документи про якість - ні сертифікати про відповідність, ні документи на допуск до експлуатації, ні акти спільних випробувань, нічого.

На мою думку, ці зміни носять і позитивний і негативний відтінок. Позитивний в тому, що бюрократична рука трохи послабила "хватку", розширивши коло підтверджуючих документів.

Негативний - відсутність будь-яких підтверджень відповідності означає, що можна постачати будь-що, без гарантій якості та надійності.
Деякі свіжовироблені дрони або засоби РЕБ можуть не працювати належним чином у бойових умовах або навіть зашкодити власним силам.

Адже відсутність вимог до сертифікації відкриває двері для постачання продукції низької якості або за завищеними цінами. Якщо немає механізму оцінки відповідності, як контролювати, що купують військові частини?

Хто вирішуватиме, який дрон чи РЕБ достатньо якісний для закупівлі? Якщо це буде на рівні командирів частин, чи є у них для цього відповідна експертиза?
І хто в результаті відповідатиме за наслідки при сбоях в роботі неякісної апаратури?

💬 А що Ви думаєте про ці зміни? Пишіть у коментарях! ⬇️

27/01/2025

Коли забув уточнить теххарактеристики, і постачальник пояснює як може)
@закупівлізперцем