22/12/2025
6️⃣ міфів про батарейки, у які досі вірять українці
Міф 1. «Батарейки вбивають їжачків»
Тварини не їдять батарейки і не гинуть від їхнього фізичного контакту. Проте метали з батарейок просочуються в ґрунт, забруднюють воду, можуть спричиняти пожежі на сміттєзвалищах та руйнують екосистеми.
Міф 2. «Сучасні батарейки зовсім не шкідливі, бо в них немає ртуті та свинцю».
Сучасні батарейки майже не містять ртуті чи свинцю, завдяки європейським стандартам виробництва. Проте у їх складі можуть бути марганець, цинк, залізо, калій та нікель. Окремо ці речовини можуть бути нетоксичними, але в суміші й у великій концентрації вони руйнівні для довкілля.
Міф 3. «Переробляти батарейки легко й вигідно, тому можна заробляти на металах».
Економіка переробки працює навпаки: постачальники (збирачі батарейок) платять заводам за переробку, а не отримують гроші.
Міф 4. «В Україні немає сенсу збирати батарейки, бо все одно нічого не працює».
Цей міф ґрунтується на недовірі. Зазначимо, що BatterFly — оператор повного циклу, який забезпечує:
- 3000+ точок збору,
- ліцензований склад,
- європейське сортування,
- експорт за Регуляцією ЄС №1013/2006,
- переробку на заводі BatEKO (Польща).
Міф 5. «Якщо батарейки більше не небезпечні, то можна просто викидати їх у смітник».
Формально портативні батарейки не класифікуються як «небезпечні відходи» в Україні та ЄС. Але це не означає, що їх можна викидати. У країні без системи переробки відходів будь-які батарейки завжди становлять ризик.
Міф 6. «В Україні можна побудувати завод — навіщо експортувати?»
Для заводу в Україні потрібні стабільні обсяги сировини (тисячі тонн/рік), інвестиції в десятки мільйонів євро, законодавство, яке гарантує, що виробники оплачуватимуть переробку.
📍Попри відсутність заводів в Україні, прозора система збору та перероблення вже працює завдяки ініціативам бізнесу, а кожна здана батарейка — це реальний внесок у чистіше довкілля.
