13/05/2018
Заснула мати з сином на руках ,
Під тихий стукіт рідного серденька...
З солодким ароматом на губах
Цілованих тих ручечок маленьких...
Заснула неглибоким легким сном,
Готова кожну мить відкрити очі...
Зігріта невимовним тим теплом,
Якого не напитися досхочу...
Лягли незримі зморшки на чоло,
Скуйовджене волосся у пучечку...
Та їй ніколи краще не було,
Як чути стукіт рідного серденька...
А плаття в шафі пилом припада,
У туфельках павук знайшов домівку...
Можливо хтось подумав би:"Шкода..."
Та в неї тільки крихітна голівка
Щоночі і щоденно у думках
І синове кумедне булькотіння...
Вона готова спати на ногах,
Здригаючись від вітру шелестіння...
Готова їсти кашу з молоком
На ранок на обід і на вечерю,
Щоб тільки був синочок під крилом
Щоранку і щоночі разом з нею...
Вона готова весь нелегкий шлях
Пройти,переповзти,перелетіли...
Лиш тільки б свого сина, ніби птах
Змогти від всього світу захистити...
Не сила її буде зрозуміть
Всім тим,хто не пізнавши материнства,
Захоче її в чомусь осудить,
Вершить над нею стануть судочинство...
Ніколи не збагнуть вони,чому
У втомі й хвилюваннях розквітає...
Всміхається з усього і всьому,
Стоїть ледь на ногах-проте літає...
Як може вона котрий день без сну
Світитися зсередини красою?
Ховає її серце таїну
Любові,що сильніша є за зброю!
У ній є щось вагоміш за красу,
Цінніше за багатства всього світу...
Це сила,що не кориться часу...
Це сила, що її дарують діти!
Незвіданої сили почуття...
Тепло, що здатне кригу розтопити...
Продовження і сенс твого життя...
Ця сила неймовірна-наші діти!
***
Заснула мати з сином на руках,
Малесенька долонька на зап'ясті...
Дарує Бог тернистий людям шлях
І разом з тим- найбільше в світі щастя!
@Огнєва Інелла
