Офіс митного преставника "Сфера ВЕД"

15/05/2026

📑 Використання сертифікату з перевезення товару EUR.1: які формальні помилки не є підставою для відмови у застосуванні преференції?

Для заявлення тарифних преференцій на умовах міжнародних договорів про вільну торгівлю із застосування сертифікатів з перевезення товару EUR.1 звертаємо увагу на можливі формальні помилки, які не є підставою для відмови у застосуванні преференції.

З 1 січня 2025 року для України діє оновлена Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Вона передбачає, що незначні розбіжності або очевидні формальні помилки у документах про походження товарів не роблять їх недійсними, якщо можна встановити, що документ стосується саме пред’явленого товару.

Наприклад, друкарські помилки не є підставою для відхилення сертифіката EUR.1, якщо вони не викликають сумнівів щодо правильності зазначених у ньому відомостей.

До формальних помилок, які не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у сертифікаті з перевезення товару EUR.1, та виключають будь-яку можливість зловмисних доповнень, можуть бути віднесені:

- помилка у даті декларування експортером відомостей про країну походження товарів у графі 12 сертифіката з перевезення товару EUR.1;
- сертифікат з перевезення товару EUR.1 заповнено декількома офіційними мовними версіями, встановленими міжнародними угодами про вільну торгівлю;
- відсутність горизонтальної лінії між описом товару у графі 8 сертифіката з перевезення товару EUR.1;
- не зазначений вид пакування у графі 8 сертифіката з перевезення товару EUR.1 (наприклад, палета/піддон);
- друкований фон бланку сертифіката з перевезення товару EUR.1 несуттєво відрізняється від фону, встановленого міжнародними угодами про вільну торгівлю;
- наявність в описі товару міжрядкового інтервалу;
- графи сертифіката з перевезення товару EUR.1 заповнено одночасно машинописом та друкованими літерами від руки або заповнено чорнильною ручкою прописними та друкованими літерами.

Такі формальні помилки не впливають на заявлене преференційне походження відповідно до переглянутої Конвенції ПЄМ та приймаються для застосування преференційного режиму.

🛃 Держмитслужба у соціальних мережах - https://linkbio.co/UkraineCustoms

15/05/2026

💰 Сплата митних платежів громадянами спростилась завдяки єдиному рахунку

Державна митна служба України продовжує впроваджувати сучасні рішення для підвищення якості сервісу. З 1 січня 2026 року відбувся перехід на автоматизовані системи розрахунків через єдиний рахунок. Такий підхід мінімізує людський фактор, усуває бюрократичні бар’єри та робить взаємодію громадян із митними органами максимально комфортною.

З початку року громадяни імпортували в Україну майже 26 тис. транспортних засобів, сплативши при цьому 4,9 млрд грн до бюджету за допомогою єдиного рахунку Держмитслужби для здійснення митних платежів.

Сплата коштів на єдиний рахунок суттєво спрощує процес митного оформлення товарів та забезпечує високий рівень захисту фінансових операцій. Громадянам не потрібно сплачувати митні платежі на рахунки окремих митниць, натомість необхідна сума зараховується на єдиний рахунок Держмитслужби. При цьому митне оформлення товарів може бути здійснено у будь-якій митниці на вибір.

Детальні реквізити для сплати та інструкції щодо заповнення платіжних документів розміщені за посиланням: https://cabinet.customs.gov.ua/payacc.

🛃 Держмитслужба у соціальних мережах - https://linkbio.co/UkraineCustoms

27/04/2026

Про надання консультацій Держмитслужбою щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності

Аналіз заяв про сприяння захисту прав інтелектуальної власності та звернень громадян, що надходять до Державної митної служби України, засвідчив наявність труднощів у заявників під час заповнення та подання таких заяв.

Також виникають інші питання щодо застосування митними органами заходів сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

З метою надання відповідних роз’яснень Держмитслужба проводить цикл консультацій.

Вони відбуваються в останній робочий день кожного місяця з використанням платформи Zoom.

Для участі необхідно до 20 числа місяця, в якому заплановано консультацію, надіслати повідомлення на електронну адресу [email protected], зазначивши:
* ПІБ учасника;
* назву ОПІВ, якого стосується консультація;
* статус учасника (правовласник, уповноважений представник правовласника тощо);
* питання, з якого необхідна консультація;
* контактні дані учасника (електронна адреса, телефон).

Інформація про дату та час проведення консультації буде надіслана учасникам на зазначену електронну адресу.

Консультації відбуваються за сприяння Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

https://surl.li/ilyxtm

25/04/2026

24/04/2026

В Харківській митниці проінформували про зміни, які відбулись в митному законодавстві України

22/04/2026

📄Конвенція МДП: Держмитслужба підготувала актуальну консолідовану версію

З метою забезпечення належного застосування положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року) Державною митною службою України підготовлено актуальну станом на 01 січня 2026 року консолідовану версію Конвенції МДП 1975 року українською мовою.

Відповідний текст розміщено на вебпорталі Держмитслужби у розділі «Спільний транзит (NCTS) – Нормативно-правова база» - https://is.gd/deDEbX

Консолідований текст Конвенції МДП 1975 року об’єднує всі зміни і доповнення в одному документі спрямований на полегшення роботи суб’єктів господарювання, зацікавлених у її практичному застосуванні.

20/04/2026

❗️Про надання окремим суб’єктам ЗЕД авторизацій на МД
Починаючи з 00:00 годин 20 квітня 2026 року митні органи не надаватимуть авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі МД у разі якщо для особи, зазначеної в графі 9 МД:
🔘протягом 30 днів, що передують дню подання МД, оформлено 3 або більше МД, у графі 44 яких вказано код документа «1820», або
🔘протягом 365 днів, що передують дню подання МД, оформлено 20 або більше МД, у графі 44 яких вказано код документа «1820», або
🔘загальна фактурна вартість товарів за МД (графа 22 МД) більше еквіваленту 10000 євро.

Для виконання вимог дотримання критерію щодо кількості раніше отриманих авторизацій на підставі МД у визначені періоди часу будуть враховуватись авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі МД, отримані підприємствами у тому числі протягом дії перехідного періоду.

Такий контроль буде здійснюватися автоматизовано.
❗️Разом з цим, окремо пунктом 951 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу визначено, що деякі суб’єкти (резиденти Дефенс Сіті, Міністерство оборони України, установи та організації, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, військові частинами, заклади, установи та організації Збройних Сил України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави) на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення, серед іншого, звільняються від необхідності отримання авторизації для поміщення товарів у митні режими за заявою.

🔘Звертаємо увагу, що статус особи, вказаної в пункті 951 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, заявляється шляхом зазначення восьмим символом інформації за кодом «1820» Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, цифри «1» – «митна декларація є заявою про отримання авторизації для особи, визначеної відповідно до пункту 951 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України».

🔘Також звертаємо увагу, що підтвердженням статусу резидента Дефенс Сіті згідно з пунктом 17 Порядку ведення реєстру Дефенс Сіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року № 1745, є витяг у письмовій або електронній формі з зазначеного реєстру.

20/04/2026

🟢Щодо митного режиму імпорт (випуску для вільного обігу)
Харківська митниця інформує! Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів у митний режим імпорту замість митної декларації.

Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
- подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
- сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
- виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені митному органу у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому Митним кодексом України. За рішенням декларанта допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими.

У разі встановлення відповідно до закону заборон чи обмежень щодо ввезення на митну територію України відповідних товарів такі товари, випущені у вільний обіг на митній території України за попередніми, тимчасовими або періодичними митними деклараціями, підлягають поміщенню у митний режим імпорту відповідно до умов, які діяли на момент їх випуску у вільний обіг.

Окремі іноземні товари можуть бути випущені у вільний обіг на митній території України за зниженими ставками ввізного мита, встановленими Митним тарифом України, за умови їх подальшого використання за кінцевим (цільовим) призначенням (далі - процедура кінцевого використання).
Під час застосування процедури кінцевого використання сплата різниці між сумою ввізного мита, визначеного за повними ставками Митного тарифу України, та сумою ввізного мита, визначеного за зниженими ставками Митного тарифу України, забезпечується відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів.
Підтвердженням українського статусу товарів, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

18/04/2026

Реімпорт в Україні: коли ПДВ та мито не сплачуються, а коли — ні? Розбір від ВС 🧐

Повернення товару з-за кордону — це завжди виклик для митного представника. Чи потрібно платити ПДВ та ввізне мито при реімпорті? Відповідь залежить від того, чому товар повернувся.

📌 Головне правило (ПКУ ст.206.3):
Операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від ПДВ.
👉 АЛЕ є виняток.

🚨 Коли ПДВ 20% таки доведеться сплатити?
Якщо товар повертається за п.3 ч.2 ст.78 МКУ (експорт + повернення через невиконання контракту) — ПДВ сплачується на загальних підставах за ставкою 20% (п.194.1.1 ПКУ).

📦 Три категорії товарів для реімпорту (ст.78 МКУ):
1️⃣ Тимчасове вивезення — повернення до завершення строку.
2️⃣ Переробка за межами — повернення до завершення строку.
3️⃣ Експорт (остаточне вивезення) — повернення через невиконання контракту.

❗Для 3-ї категорії — жорсткі умови:
✔️ Строк повернення ≤ 6 місяців з дати вивезення.
✔️ Товар у тому ж стані (крім природних змін).
✔️ Реімпортувати може тільки експортер (або його правонаступник).

💰 Що з митом та акцизом?
✅ Ввізне мито = 0 (ст.283, 286 МКУ) — звільнення.
✅ Вивізне мито, сплачене при експорті — повертається (ст.81, 286 МКУ).
✅ Акциз не сплачується, якщо не сплачується ПДВ (п.213.3.3 ПКУ). Якщо ПДВ є — акциз на загальних підставах.

⚖️ Свіжий висновок Верховного Суду (Постанова від 12.08.2025 №160/32109/23):
Для реімпорту після експорту потрібна сукупність умов: строк 6 місяців + той самий стан + повернення саме експортером. Зміни внаслідок аварії/форс-мажору можливі, але потребують підтвердження.

💡 Логіка законодавця (простими словами):
При експорті ви вже отримали вигоду (ПДВ-кредит або ставка 0%). Якщо товар повертається і залишається в Україні — держава «забирає» ПДВ назад, як при звичайному імпорті. Інакше буде подвійна вигода.

📎 *Джерела: ПКУ ст.206.3, ст.194.1.1; МКУ ст.78, 283, 286; лист ДФС №4231/7/99-99-25-01-17 від 10.02.2015; Постанова ВС від 12.08.2025 №160/32109/23.*

❓ Чи стикалися ви з проблемами при реімпорті? Діліться досвідом у коментарях! 👇

Send a message to learn more