Access Lab - Лабораторія цифрової доступності

25/05/2026

Пишаємось співпрацею з Uklon над покращенням цифрової доступності застосунку 📱
Мобільність — це дійсно право для всіх. Для багатьох людей з інвалідністю можливість самостійно замовити поїздку — це не лише про комфорт, а про незалежність, свободу пересування та доступ до повсякденного життя.
Раді бути частиною змін, які роблять цифрові сервіси доступнішими та зручнішими для кожного і кожної 💙

Uklon став доступнішим для людей з порушеннями зору та моторики 💛

Ми адаптували застосунок до міжнародних стандартів цифрової доступності:
— додали підтримку VoiceOver та TalkBack
— покращили контрастність інтерфейсу
— відкрили можливість альтернативного керування застосунком

Для більшості це можуть бути непомітні зміни. Але для когось — можливість самостійно замовити авто, вільно пересуватись містом і не залежати від сторонньої допомоги.

Бо мобільність — це право для всіх 🫂

24/05/2026

З нагоди Національного тижня безбар’єрності 2026 року Програма розвитку ООН в Україні та Українсько-данський молодіжний дім запрошують на подію «ЗРУЧНО ДЛЯ ВСІХ: доступність та універсальний дизайн у молодіжній сфері».
У межах заходу команда Access Lab спільно з ГО «Доступність цифрова» проведе практичні майстер-класи з цифрової доступності — з реальними прикладами, демонстраціями та рекомендаціями для створення більш доступних цифрових продуктів і сервісів.
Участь безкоштовна, але кількість місць обмежена. Будемо раді бачити вас серед учасників 💛

21/05/2026

Сьогодні, 21 травня 2026 року, у світі відзначають Всесвітній день обізнаності про доступність (Global Accessibility Awareness Day) 🌍♿

Це день, який нагадує: цифровий світ має бути зручним і доступним для всіх — зокрема для людей з інвалідністю, людей старшого віку та тих, хто користується допоміжними технологіями.

Доступність — це не “додаткова функція” і не формальність.
Це про можливість навчатися, працювати, користуватися банкінгом, державними сервісами, замовляти товари чи просто читати новини без бар’єрів.

Саме час прокачати свою обізнаність про цифрову доступність 🚀
Ми зібрали кілька корисних ресурсів українською мовою — для різного рівня підготовки:

1️⃣ Посібник з вебдоступності — базовий рівень
Просте та зрозуміле введення в тему для тих, хто лише починає знайомство з цифровою доступністю.
https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/brief-guide-on-digital-accessibility

2️⃣ Освітній серіал “Вебдоступність” на платформі “Дія Освіта”
10 коротких серій приблизно по 10 хвилин — хороший старт для дизайнерів, розробників, редакторів і менеджерів.
https://osvita.diia.gov.ua/courses/vebdostupnist

3️⃣ “Рекомендації з впровадження цифрової доступності для організацій в Україні”
Більш технічний і практичний матеріал для команд та організацій.
https://accessibility.instingov.org/guide

4️⃣ Курс із тестування доступності від Галини Захарової
Для тих, хто хоче краще зрозуміти практику перевірки сайтів і застосунків.
https://www.youtube.com/watch?v=WQQTEVvwd3s&list=PL5hyX0W0UR-Mv-hKL54eo8tMhnY_6JNlJ

5️⃣ Dotyk.Digital від ГО “Доступність цифрова”
Про доступність легко, наочно та сучасно — у форматі Instagram-проєкту.
https://www.instagram.com/dotyk.digital/

А якщо хочете, щоб вам усе показали на практиці — проводимо офлайн- та онлайн-тренінги для дизайнерів, розробників і тестувальників (QA).
Тільки практичні кейси, реальні приклади та рекомендації, адаптовані під вашу команду й продукти.

📅 Уже бронюємо тренінги на серпень:

📧 Email: [email protected]
📞 Телефон: +380 67 182 12 12

15/05/2026

Дія.Підпис стає доступнішим: огляд оновлень для людей з порушеннями зору

Процес фотоідентифікації в «Дії» тривалий час був викликом для багатьох, а для незрячих користувачів — майже нездійсненним завданням. Нещодавнє оновлення застосунку змінило правила гри. Ми протестували нові функції та готові поділитися результатами.

🔝 Що змінилося на краще?

1. Голосовий супровід: Тепер підказки на екрані зчитуються програмою VoiceOver (для iOS). Якщо ви не користуєтеся скрінрідером, у застосунку з’явилася опція голосових підказок: приємний голос зорієнтує, як тримати телефон та коли саме потрібно кліпнути.

2. Більше часу на спробу: Система стала «терплячішою». Процес не переривається миттєво, якщо ви не встигли вчасно спрямувати камеру або кліпнути. Це значно знижує рівень стресу під час ідентифікації.

3. Спрощене використання: Проходити перевірку обличчям (посміхатися чи кліпати) тепер потрібно лише один раз — під час створення підпису. Надалі для підписання документів достатньо просто ввести PIN-код. Дія.Підпис залишається активним протягом року.

⚠️ Залишаються нюанси

Попри прогрес, ідеального результату ще не досягнуто. Основним бар’єром стало обов'язкове сканування коду документа через камеру перед використанням NFC. Для незрячої людини це непросто: потрібно точно знати, де розташований код, та влучити в рамку об’єктивом, що без сторонньої допомоги залишається квестом.

Підсумок: Дія зробила величезний крок назустріч інклюзивності, зробивши сервіс значно зручнішим. Проте технічні моменти зі скануванням документів ще потребують доопрацювання, щоб цифрова держава була справді доступною для кожного.

28/04/2026

Продовжуємо розбиратися: як виглядає пастка Accessibility by the book 📝

⚙️ Компанії люблять процеси. Процеси дають відчуття контролю. І найголовніше: ніхто не хоче помилитися, тому всі роблять «як у гайді».

Формально, так, все може бути ідеально і «як книжка пише». Та досвід показує, що поки продукт проходить усі рівні погодження, намальовуються все нові умовні покращення, а заразом і шум, і помилки, і непотрібні надбудови інтерфейсу.
🚫 Замість того, щоб довіряти стандартам і здоровому глузду, розробники зашивають у код «милиці». А як інакше, коли повсюдно вносяться хаотичні правки та спроби вгадати результат.
✋ Дорогі розробники, пам’ятайте: доступність – це не про те, як догодити валідатору коду. Це про повагу до часу та вух вашого користувача.

Отже,
щоб не діяти навмання, ми даруємо безкоштовний інструмент, який заощадить бюджет, пришвидшить аудит і дасть чіткий план.

📝 Access Bot дозволяє пройтися по базових речах самостійно та вирішити, що можна не змінювати, а на що негайно звернути увагу. Бо реальна доступність починається не з аудиту, а з розуміння.

⤵️ Пишіть у коментарях, чи тестували сайт за допомогою бота. І переходьте за лінком нижче, щоб спробувати його у дії!

Посилання на бот: https://t.me/accesschecker_bot

21/04/2026

«Доступність за підручником» проти реального життя: чому Gmail бісить користувачів скрінрідерів? 😤

Ми помітили, що у Gmail до звичайних посилань типу «Вхід» почали ліпити aria-label на пів речення. Тепер замість лаконічного тексту скрінрідер змушений довго розповідати щось на кшталт: «Перейти на сторінку Вхід».

Здавалося б, Google – титан індустрії, але на практиці ми бачимо класичний приклад Accessibility Over-engineering – надмірного проектування доступності.

🤓 Розберемо, чому це погано:

По-перше, словесне сміття і тавтологія. Досвідчений користувач скрінрідера «читає» вухами швидше, ніж очима. Коли замість суті він чує шаблонні «Перейти на сторінку…», це створює когнітивний шум.

👉🏼 Скрінрідер за замовчуванням каже слово «посилання».
Слово «перейти» вже закладено в семантику тегу , то навіщо повторювати це двічі?

По-друге, це ігнорування першого правила ARIA. Нагадуємо: якщо можна використати чистий HTML – не використовуйте ARIA.

👉🏼 Посилання з текстом «вхід» – це ідеально доступний елемент. Крапка.

Схоже, великі корпорації потрапили у пастку «чек-лістів». І те, як це стається і на що компаніям дійсно варто звернути увагу, ми розглянемо наступного разу.

⤵️ А поки пишіть у коментарях про свій досвід використання Gmail 🤓

14/04/2026

🪄 Для скрінрідерів сторінка стає зрозумілою завдяки базовим речам. HTML уже має вбудовану доступність, але є інструменти, які використовують там, де потрібно закрити прогалини або доповнити складний інтерфейс.

У рубриці знайомимось із Accessible Rich Internet Applications, допоміжні атрибути, знані за абревіатурою ARIA 📱

☝🏼По-перше, ми маємо запам’ятати золоте правило: найкраща ARIA та, яку не використали без потреби.

Її часто сприймають як магічну кнопку. І коли є «чекліст з доступності» і треба щось додати, додають ARIA. Але для чого був створений цей інструмент?

📝 Сучасні інтерфейси – це вже не просто сторінки з текстом і зображенням. Це вкладки, динамічні компоненти, модальні вікна та інші складні компоненти, для пояснення яких наш улюблений HTML потребує допомоги.

Фактично, ARIA «перекладає» нестандартний інтерфейс для допоміжних технологій, пояснюючи, що це за елемент і як він поводиться. З її допомогою користувач з легкістю відкриє меню, зможе обрати опцію чи закрити модальне вікно ⌨️

📱 Отож, ARIA створили, щоб зробити складні сторінки доступними, а не прості складнішими. І наступного разу ми розглянемо яскравий приклад використання цього інструменту.

⤵️ А поки: пишіть у коментарях, про які ще теми вам цікаво дізнатися

01/04/2026

У рубриці ми підготували декілька ключових рекомендацій щодо доступності PDF-файлів. Це саме ті критерії, у яких найчастіше припускаються помилок.

📝 Якщо заголовок виглядає як заголовок, але не визначений програмно – для скринрідера його не існує. Ми маємо використовувати відповідні та зрозумілі теги: назва документа — заголовок 1-го рівня, розділи — заголовок 2-го рівня тощо.

👉🏼 Отже, якщо ви готуєте текст у Word або Google Docs, зробіть правильну розмітку там — вона автоматично перенесеться в PDF при експорті.

📝 Кожне зображення має бути почуте. Якщо у документі є картинка – необхідно описати її.

👉🏼 Внизу залишаємо посилання на статтю про те, як писати альтернативні тексти до зображень.

📝 Контраст має значення.

👉🏼 Встановлюємо мінімум 4.5:1 для звичайного тексту, а для жирного чи великого — 3:1.

📝 Якщо мова не задана – скринрідер буде читати текст як вийде 😁. І це звучить так само погано, як ви уявляєте.

👉🏼 Переконайтеся, що в налаштуваннях документа правильно вказана мова (наприклад, українська).

📝 Порядок читання не завжди відповідає розміщенню букв на екрані.

👉🏼 Простий тест: скопіюйте весь текст у «Блокнот». Перевірте, чи не «перемішалися» блоки тексту і чи правильно читаються таблиці (текст із комірок має йти по порядку зліва-направо та згори-вниз).

📝 Отож, «доступний» PDF – це той, який оптимізовано для програм зчитування з екрана та інших допоміжних технологій.

👉🏼 Використовуйте наші поради, а також нижче додаємо корисні посилання.

Як правильно писати альтернативний текст (стаття англійською):
https://surl.li/cqvhvi

Інструкція, як реалізувати PDF в програмах InDesign та Acrobat на практиці:
https://surl.li/zabrju

⤵️ Про створення яких документів ви би хотіли дізнатися більше?

28/03/2026

Ми ставимо межі хаосу. Хороший аудит – це коли продукт стає зрозумілим, а не лише відповідає стандартам.

Рубрика
І ми привідкриємо завісу нашої боротьби із цифровим шумом. Нагадуємо, що мова не про звук, а про перевантаження.

Як наша робота виглядає на практиці:

📊 Аналіз інформаційної структури. Результат: користувач не губиться.
Тут перевіряємо, наприклад, чи є логіка у розміщенні елементів та чи легко знайти потрібну інформацію.

📊 Перевірка навігації. Результат: користувач не робить зайвих дій.
Дивимось, чи є чіткий шлях до цілі та чи не дублюються кроки.

📊 Оцінка взаємодії. Результат: користувач відчуває контроль.
Це про UX та передбачуваність поведінки інтерфейсу.

📊 Звісно, робота з контентом та рекомендації щодо зменшення шуму. Результат: інформація читається та інтерфейс «дихає».
Ми прямо вказуємо, що варто прибрати або обʼєднати. Працюємо зі структуруванням текстів та підзаголовками.

Ми хочемо показати, що цифровий продукт може бути і функціональним, і красивим. Але якщо він перевантажений, ним, на жаль, не будуть користуватися.

⤵️ Пишіть ваші лайфхаки для боротьби з хаосом у цифровому середовищі 📱

19/03/2026

Ми конкуруємо не за кліки, а за психіку людини. Поговоримо про цифровий шум у рубриці

🙅‍♂️ Усе, що можна віднести до цифрового шуму, вкупі створює ситуацію, коли людина не розуміє, куди дивитись, що натискати і що від неї хочуть.

Якщо ви колись лякались автозапущенного звуку реклами, то знайте, ви не самі у цьому, нас таких багато ❤️‍🩹

Надмірна кількість банерів і спливаючі вікна, нелогічна навігація і мудрований текст – це найпопулярніші серед «незручностей», які створюють реальні наслідки для людини.

📝 Приклад перший.
Заходимо на сайт у пошуках контактів. Але одразу бачимо банери з анімацією, спливаюче вікно реєстрації та кілька однакових кнопок із різними діями. І втомлюємось ще до того як знайшли потрібне.

📝 Приклад другий.
Користувач читає інструкцію, але в цей момент з’являється анімаційний банер або починає відтворюватися відео. Людина втрачає думку і змушена починати спочатку.

І те, що когось просто дратує, робить сервіс абсолютно недоступним для інших.

😕 Цифровий шум є критичним барʼєром для людей з когнітивними особливостями, людей з порушеннями уваги, для тих, хто пережив травматичний досвід та сильний стрес, як і для людей, що користуються допоміжними технологіями.

Що ми можемо зробити з цифровим шумом як команда аудиту доступності, ми розкажемо вже незабаром 😎

А поки памʼятайте, що якість – це не чекліст, це відповідальність.

⤵️ Поділіться вашим досвідом взаємодії з хаотично спливаючими вікнами у коментарях