20/09/2024
Якби я написала книгу про практику менеджменту в Україні, то ймовірно вона би була скандальною. Особливо у частині управління персоналом. Бо 25 років досвіду роботи керівником (малий/середній бізнес), а також тісне спілкування з власниками та керівниками великого бізнесу, дозволяють впевнено заявити: більшість непохитних підвалин менеджменту - пустопорожні теорії. І не всі з них невинні, деякі шкідливі. Тут прихильники всіх супер-мега-гуру з менеджменту єхидно запитають: а де докази, де приклади? Та озьдо.
Наприклад, мотивація - одна зі священних корів та головних тем будь-якої "притомної" книги з менеджменту персоналу. Зі сторінок авторитетні і не дуже автори волають: персонал потребує мотивації! Згадаймо, що мотивація буває матеріальною (заробітна платня, премії, медстрахування, корпоративні подарунки, тощо), і нематеріальною (тут є де розійтись керівникам та HR'ам - від корпоративних заходів до семінарів-тренінгів, від почесних нагород до можливості попрацювати у кабінеті самОго біг боса, а він ще й каву вам зробить (і це не жарт, реальний кейс).
Все це разом покликане мотивувати персонал до нових звершень, більш ефективної роботи, кращих показників КРІ, якості сервісу, тощо. І от згадані керівники та ейчари сушать собі мізки, які б такі нові і дієві способи мотивації придумати, витрачаючи на це чималі (а іноді й захмарні) кошти компанії. І воно працює. Спочатку. І не так сильно, як хотілося б. Потім все менше і менше. Потім не працює...
Ні, я також колись вірила у всі ці способи, й намагалася їх впроваджувати, з врахуванням можливостей нашої фірми. Поки не зрозуміла: замість мотивувати персонал, треба знайти і зрозуміти САМОмотивацію персоналу.
Не треба "танцювати" перед кожним співробітником, краще збагнути чи є у нього самомотивація? Яка? Як її використати для успіху підприємства? Співробітник хоче отримати першу роботу? Працювати в престижній сфері, у відомій компанії? Хоче довести щось собі чи оточуючим? Хоче зайняти певну посаду? Хоче чомусь навчитись, отримати нові навички? Шукає наставника? Мріє про більш творчу роботу, ніж раніше? Хоче підвищення зарплатні до рівня колеги? ... Список можна продовжувати. І абсолютна більшість самомотивацій може бути корисною для підприємства. Окрім цього: тих, хто має самомотивацію, не треба жорстко контролювати, зазвичай вони відповідальні, працюють більше і швидше, а іноді й краще. Але тільки в тому разі, якщо Ви задіяли їх мотив для користі свого підприємства.
Орієнтуючись на самомотивацію персоналу, Ви зекономите купу часу, зусиль та коштів, які зазвичай витрачаються на мотивацію, яка (за моїми спостереженнями) в кращому випадку діє тільки на 50% персоналу і на 50% менше по часу, ніж Ви сподівалися. Тобто, якщо наприклад, Ви провели корпоративний івент з виїздом на природу, це дійсно сподобається десь половині ваших працівників, і перебувати під позитивними враженнями вони будуть не кілька місяців, як ви мріяли, а кілька тижнів максимум.
До речі, матеріальні способи мотивації доволі дієві, але ще більш швидкоплинні: думаю, в практиці багатьох керівників були випадки, коли працівник, якому підвищили зарплатню, вже наступного місяця приходив з проханням підвищити її ще раз.
Отож, що краще - безкінечно мотивувати персонал, чи орієнтуватись на самомотивацію персоналу? Відповідь очевидна.
Фото з тих часів, коли я ще трохи вірила в мотивацію))
#бізнесжиття #мотивація #персонал #менеджмент #самомотивація