15/02/2022
⚡️ Верховна рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №5090, ініційований Міністерством інфраструктури!
Проєкт закону про внесення змін до Бюджетного кодексу, до розробки якого була залучена, зокрема, команда SPILNO та Агенція ДПП / PPP Agency - Ukraine, передбачає право укладання довгострокових зобов‘язань у рамках державно-приватного партнерства та приводить правове регулювання ДПП в Україні у відповідність до міжнародних норм.
➡️ Текст законопроєкту та пояснювальна записка: https://cutt.ly/VPsmZxu
🛣 Верховна Рада створила умови для залучення приватних інвестицій в дорожнє будівництво
Сьогодні Верховна Рада України прийняла ініційований Міністерством інфраструктури законопроєкт №5090. Документ запроваджує довгострокові зобов’язання державних партнерів (концесієдавців) у рамках договорів державно-приватного партнерства (ДПП) та/або концесії.
Тепер держава зможе щорічно здійснювати виплати приватному інвестору, передбачені договором про ДПП та/або концесію, з коштів Державного дорожнього фонду.
💬 «Прийнятий закон врегульовує питання взаємних обов’язків держави та інвесторів у проєктах державно-приватного партнерства. Зокрема, бізнес отримує гарантію того, що держава виконає свої зобов’язання в частині оплати за експлуатаційну готовність, так звані availability payments.
Наразі ми вже маємо 2 пілотних проєкти ДПП – маршрути Харків – Дніпро – Запоріжжя та Ягодин – Ковель – Луцьк, які впроваджуються при підтримці IFC та ЄБРР. Окрім цього, завдяки прийнятому законопроєкту уже цьогоріч плануємо оголосити конкурс на будівництво першої нової концесійної дороги – Краковець – Львів – Броди – Рівне», – розповів Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України.
🤝 Яку проблему вирішує законопроєкт?
Договори, укладені в рамках ДПП, у тому числі концесійні договори, є довгостроковими – в середньому від 5 до 50 років. Відповідні договори можуть передбачати виконання фінансових зобов'язань, зокрема здійснення платежів приватному партнеру, наприклад плати за експлуатаційну готовність, після введення об’єкту в експлуатацію та до кінця дії такого договору.
На сьогодні державний партнер (концесієдавець) позбавлений можливості брати довгострокові зобов'язання для виконання такого договору у зв’язку з обмеженнями процесу бюджетотворення.
Відсутність законодавчо закріпленого механізму довгострокових зобов’язань стримує інвесторів від участі в ДПП та перешкоджає збільшенню масштабів дорожнього будівництва.
Ключові запроваджені зміни
▪ запроваджено довгострокові зобов'язання у рамках ДПП державними партнерами (концесієдавцями)
▪ встановлені вимоги щодо загального щорічного обсягу довгострокових зобов’язань в рамках ДПП;
▪ передбачене спрямування коштів Державного дорожнього фонду на здійснення плати за експлуатаційну готовність автодоріг загального користування державного значення, побудованих в рамках виконання договору про ДПП або концесію
▪ врегульовано механізм сплати концесійних платежів
🇺🇦 Додаткові доходи держбюджету
Законопроєкт також створює додаткові джерела поповнення Державного бюджету України, зокрема:
▪ плата за використання автодоріг загального користування транспортними засобами з повною масою 12 тонн і більше
▪ адміністративні штрафи за правопорушення габаритно-вагового контролю (ГВК)
Нагадаємо, у грудні Укравтодор, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали договір на надання консультаційних послуг з підготовки ДПП проєктів у дорожній галузі.
Згідно із договором, першими проєктами державно-приватного партнерства будуть два маршрути Харків – Дніпро – Запоріжжя (М–29, M–04, M–18) та Ягодин – Ковель – Луцьк (М–07, М–19).
Довідково
Програма державно-приватного партнерства, прийнята у 2020 році, передбачає поетапне залучення приватного сектору до вдосконалення та обслуговування мережі наявних автодоріг в Україні.
Модель такого партнерства передбачає, що держава залучає приватні інвестиції у будівництво, а інвестор реалізує проєкт за свої кошти. Після здачі дороги в експлуатацію інвестор отримує платежі від держави, так звану «плату за доступність».
