13/01/2019
Така вже я людина, що якщо щось роблю, то цікавлюсь цим від початку до кінця. Ви б знали скільки книг я прочитала про відносини і с**с, про вагітність, пологи і виховання дітей. В мене є пару кулінарних книг, є про порядок в домі і в голові. Інколи дивлячись на цю гору всякоі-разної літератури я себе питаю: а толку?))) Але звичка в мене ця з дитинства, і нічого з собою зробити не можу і, чесно кажучи, не хочу.
Так от так як плетіння або спицями або гачком займає велику мого життя, то я поцікавилась: коли ж людство відкрило для себе цей вид розваг?
Я так думаю, як тільки люди почали прикривати своє причинне місце десь там і народження цього виду мистецтва (не побоюсь так сказати). Як тільки у людей з’явились перші нитки, хтось сів біля вогнища і спробував своїми пальчиками щось таке створити. Звичайно ж, в нього нічого не вийшло і з криками «а хай би тебе шляк втрапив!» кинув нитки у вогнище. Шерсть спалахнула і одночасно спалахнули зірочки у очах у того нещасного. Пательна приземлилася прямо по голові « ах ти мерзенний капосник! Курва! Я іі стільки пряла!!!»
Може на цього і закінчилась би всесвітня історія плетіння, якби не шалена впертість людини. Всрамся-не здамся – це девіз всіх Прометеїв і в кінці-кінців щось в того нещасного вийшло. І та радість, яка переповнила його серце знаходить відклик у серцях у всіх в’язальщиць світу, коли вона (він) закінчує свій виріб)
