EBS

28/08/2026

27/08/2026

Команда Центру Професійного Розвитку Європейської Бізнес Асоціації European Business Association спільно з EBS запрошує взяти участь в Online-лекції «Перехід на МСФЗ без хаосу: чому перший рік стає випробуванням для фінансової функції».

Реєстрація за посиланням в шапці профілю.
Питання для обговорення:

🔸Приховані ризики: які «підводні камені» для бізнесу найчастіше випливають на поверхню під час першого року роботи за МСФЗ.

🔸Криза даних: чому проблеми з якістю інформації та застарілими процесами стають головною причиною затримок і додаткових витрат.

🔸Чек-лист готовності: як об’єктивно оцінити, чи готова ваша фінансова функція до переходу вже зараз.

🔸Технологічний стек: яку роль насправді відіграють ERP-системи та де закінчується автоматизація і починається ручна робота.

🔸Управління проєктом: як уникнути втрати контролю над процесом та знизити залежність від ручних коригувань.

🔸Реальний досвід: практичні кейси компаній, які вже пройшли цей шлях.

25/08/2026

RD4U відкрив нову категорію для нежитлової нерухомості

20 серпня 2026 року Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив категорію C1.5 — пошкодження або знищення нежитлової нерухомості, не пов’язане з бізнес-збитками.

‼️Йдеться про майно юридичних осіб, яке не використовується для отримання прибутку — зокрема для громадської, благодійної, гуманітарної, релігійної чи соціальної діяльності.

🔸Для бізнесу, який втратив офіс, склад, виробниче приміщення, обладнання, транспорт або запаси, діє інша категорія — C3.1 Damage, Destruction or Loss of Assets. Вона також охоплює втрачений прибуток та інші прямі витрати, пов’язані з втратою активів.

Тобто C1.5 — для некомерційного використання нерухомості, C3.1 — для бізнес-збитків.

24/08/2026

Податкова оптимізація чи ухилення: де проходить межа?

Про це — у розмові керуючого партнера EBS Олени Вольської з партнером EBS, керівником практики оподаткування та трансфертного ціноутворення Єгором Синициним.

У випуску:

🔸 Ухилення та оптимізація: де проходить межа сірої зони?

🔸 ФОПи та податкові ризики: який меседж надсилає держава?

🔸 Відносини держави й бізнесу: що заважає легалізації?

🔸 Дроблення бізнесу: критерії, зони ризику та дії бізнесу

🔸 Доктрина ділової мети: чому економічна причина важливіша за документи

🔸 ATAD — директива ЄС: чого очікувати Україні?

🔸 Податкові перевірки: чого очікувати в найближчі шість місяців?

🔸 Як бізнесу зменшити податкові ризики?

Дивіться новий випуск на YouTube-каналі EBS та обовʼязково підпишіться, якщо ви ще не зробили цього.

#Податки #ПодатковіРизики #ПодатковіПеревірки #дробленнябізнесу

24/08/2026

Наша воля до незалежності — назавжди.

Дякуємо кожному і кожній, завдяки кому Україна залишається вільною.

З Днем Незалежності України! 🇺🇦

19/08/2026

17/08/2026

Лише у Києві Державна податкова служба виявила близько 40 мереж з ознаками таких структур у першому півріччі 2026 року та провела понад 130 фактичних перевірок, згідно з офіційними даними

Найбільш показові кейси, оприлюднені Бюро економічної безпеки, включають:

🔸мережу продуктової роздрібної торгівлі, що охоплює понад 3 500 ФОПів у приблизно 400 магазинах;

🔸мережу секонд-хенду з 530 підприємцями та орієнтовними втратами бюджету понад 38 млн грн;

🔸мережу торгівлі електронікою з 361,6 млн грн незадекларованого доходу та понад 60 млн грн відшкодованих податків;

🔸мережу квіткової роздрібної торгівлі, де понад 30 ФОПів були зареєстровані на працівників, родичів і третіх осіб

Регулятори підкреслюють, що ані спільний бренд, ані єдині складські приміщення самі по собі не є достатніми для доведення порушень. Ключовим критерієм, за словами посадовців, є рівень операційної та фінансової незалежності кожного окремого ФОПа

Для аналізу реальної структури бізнесу Бюро економічної безпеки поєднує дані державних реєстрів, податкової звітності, банківських операцій та ширший аналіз грошових потоків

У випадках, коли влада встановлює наявність єдиної економічної моделі, наслідками можуть стати донарахування податків, примусовий перехід на загальну систему оподаткування, обов’язкове офіційне працевлаштування персоналу та кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків

Такий підхід фактично зміщує фокус контролю до простого критерію: чи функціонує сукупність ФОПів як єдиний інтегрований бізнес, попри формальну юридичну розділеність?

12/08/2026

Консалтингова компанія EBS стала учасником Глобального договору ООН Глобальний договір ООН в Україні — найбільшої у світі спільноти відповідального бізнесу United Nations Global Compact, що закликає компанії вибудовувати стратегії та операційну діяльність з урахуванням принципів корпоративної сталості та ESG.

Для EBS приєднання до Глобального договору ООН — логічний крок у розвитку відповідального підходу до ведення бізнесу.

Ми працюємо з компаніями, для яких прозорість, належне корпоративне управління, відповідальність роботодавця та стійкість бізнес-процесів є не формальністю, а частиною довгострокової стратегії.

Участь у Глобальному договорі ООН дає нам можливість не лише посилювати ці принципи всередині EBS, а й долучатися до розвитку відповідальних бізнес-практик в Україні разом з іншими учасниками спільноти.

10/08/2026

⏰ CbC-звітність за 2025 рік: дедлайн у грудні, але перевірити обов’язок подання варто вже зараз!

Нагадуємо: дедлайн подання CbC-звітності за 2025 рік в Україні — 31 грудня 2026 року.

Особливу увагу варто звернути міжнародним групам компаній (МГК), материнські компанії яких зареєстровані в юрисдикціях без чинної угоди QCAA з Україною — зокрема, США, Ізраїлі, Канаді, В’єтнамі, Казахстані, Нігерії, Ботсвані, Кабо-Верде, Габоні, Гренландії, Гаїті, Мавританії та Марокко.

У таких випадках обов’язок подання CbC-звіту може виникати на рівні українських компаній групи, навіть якщо звіт уже було подано в юрисдикції материнської компанії.

Коли CbC-звіт потрібно подати в Україні

Якщо консолідований річний дохід МГК перевищує 750 млн євро, обов’язок подання CbC-звіту в Україні виникає, зокрема, якщо:

🔸українська компанія є материнською компанією МГК;
🔸українська компанія є уповноваженим учасником на подання CbC-звіту;
🔸у юрисдикції материнської компанії не передбачено обов’язку подавати CbC-звіт;
🔸між Україною та юрисдикцією материнської компанії є договір про обмін інформацією, але QCAA ще не набула чинності;
🔸QCAA формально діє, але наявні факти її системного невиконання.

До дедлайну ще кілька місяців, але визначити, чи виникає у вашої компанії обов’язок подання, краще заздалегідь.

Маєте запитання щодо CbC-звітності або не впевнені, чи поширюється обов’язок подання на вашу компанію? Звертайтеся до наших експертів, групу трансфертного ціноутворення в EBS очолює Tetiana Lutsko