Центр розвитку професійної компетентності

22/09/2020

Якщо тобі тісно у щоденниках, органайзерах, планерах, записниках,
якщо ти самозайнята або творча особа, або просто тобі подобається насичене подіями життя,
якщо ти шукаєм можливість оптимально використання часу,
якщо тобі не подобається купа записників у сумці та на столі,
якщо ти постійно перебуваєш у русі,
якщо ти бажаєш взяти свої справи та життя у власні руки,
якщо ти розумієш (або хочеш зрозуміти) переваги записів від руки та ведення щоденників,
якщо ти бажаєш, аби твій паперовий помічник став елементом твого іміджу,
якщо ти хочеш додати часу і спокою у життя,

то варто звернути увагу на новий мультипроектний бізнес організатор, який містить функції планування на місяць, тиждень, день, щоденник, записник, форми для конспекту зустрічі та контактів, дозволяє розділити робочі та позаробочі завдання, застосувати методологію планування, моніторингу і оцінювання проектної діяльності до свого життя.

22/09/2020

Психолог Віктор Франкл, потрапивши до концтабору, втративши все цінне, потерпаючи від голоду, холоду та жорстокості, щогодини очікуючи знищення, вважав життя вартим збереження. Франкл у книзі, про яку почав думати, не маючи жодних шансів вижити, цитує Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати майже будь-яке як».
В.Франклу ніхто не обіцяв допомогти, він не був вакцинований від жодної із хвороб, якими кишів табір, у нього не було не лише маски, а й взуття взимку, щохвилини він спостерігав смерть не лише від холоду, голоду і хвороб, а й від відчаю, скорення долі … В.Франкл знайшов сенс вижити. Увесь той час він будував плани на мирне майбутнє, хоча й не знав, коли воно настане, проводив дослідження та працював над книгою… Результатом того став новий напрям психології …

****
Для тих, хто не знайомий із книгою «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі», трохи цитат:
… У концентраційному таборі всі обставини складаються так, щоб в’язень втратив опору. Усі знайомі життєві цілі відкидаються. Єдине, що залишається, – це «остання людська свобода» – здатність «обирати власний підхід до існуючих обставин». … Ув’язнені були лише пересічними людьми, однак принаймні деякі з них, вирішивши стати «вартими своїх страждань», довели людську здатність піднятися над накресленою наперед долею.
Медики серед нас невдовзі дізналися: підручники брешуть! … ми не мали змоги чистити зуби, але, незважаючи на це й очевидний брак вітамінів, мали здоровіші ясна, ніж будь-коли раніше. Ми носили ту саму сорочку по півроку, поки вона не втрачала будь-яку подібність до одягу. Цілими днями ми не могли помитися, бодай частково, тому що замерзли водопровідні труби, і все ж рани та мозолі на наших брудних від роботи руках не гноїлися (якщо не були обмороженими). Або, наприклад, люди із чутливим сном, які раніше прокидалися від найменшого шереху в сусідній кімнаті, зараз лежали, притиснувшись до товариша, який голосно хропів у кількох сантиметрах від їхнього вуха, і спали доволі міцно попри шум.
Якщо б зараз нас запитали, чи мав рацію Достоєвський, який називав людину істотою, яка може пристосуватися до всього, ми б відповіли: «Так, людина може звикнути до всього, але не питайте нас як». … Думка про самогубство навідувала майже кожного, хоча б на нетривалий час. Вона виникала від безвиході, постійної загрози смерті, що тяжіла над нами щодня й щогодини, і численних смертей поруч із нами.… Я провів певний час у блоці для тифозних пацієнтів, які мали дуже високу температуру й часто марили, дехто перебував на межі смерті. Коли один із них помер, я без жодних емоцій спостерігав сцену, яка повторювалася знову й знову після кожної смерті. Один за одним в’язні підходили до все ще теплого тіла. Один хапав залишки брудної картоплі у мисці, інший вирішив, що дерев’яні черевики померлого були кращими за його власні, і перевзувся. Третій чоловік зробив те саме із курткою мерця. А інший тішився, заволодівши — лише уявіть собі! — пристойною мотузкою. … ми були виснажені постійним недоїданням. … Не було анi часу, анi бажання зважати на моральнi чи етичнi аспекти. Кожна людина керувалася лише однiею думкою: вижити заради родини, яка чекала вдома, i врятувати своiх друзiв. … Через явне недоїдання, що від нього потерпали в’язні, бажання поїсти стало основним примітивним інстинктом, навколо якого зосередилося духовне життя. … Коли щезли останні шари підшкірного жиру й ми уподібнилися до скелетів, обтягнутих шкірою й лахміттям, то помітили, що наші тіла починають пожирати себе. Організм почав перетравлювати власний протеїн, і м’язи зникли. Залишилося тіло, яке не мало сили опиратися. Один за одним помирали члени маленької комуни
нашого барака. Кожен із нас міг із точністю вирахувати, чия черга наступна й коли прийде власна смерть. …

22/09/2020

Художній фільм «За статевою ознакою» - це не лише фільм про Рут Гінзбург,
Суддю Верховного суду США. Це фільм про професіоналізм, про небайдужість, про бажання змінити світ, про надзвичайну внутрішню силу людини у протистоянні традиціям і несправедливості.

Фільм За статевою ознакою 2018 - інформація про фільм За статевою ознакою 2018 на порталі Kino-teatr.ua. Опис фільму, рейтинг, рецензаї, бюджет, дата прем'єри, постер, обговорен...

23/01/2020

STUDY SMART

поради, які допоможуть у навчанні, від University of Reading.

Цікаво, українські навчальні заклади мають щось подібне?

11/01/2020

https://www.facebook.com/229274687180650/posts/2628259673948794/

Бетти Додсон, 90: Секс, советы начинающим

После пятидесяти Бетти Додсон написала пять книг о технике с**са, в 55 лет начала вести передачу о с**се на кабельном канале.
А еще:

— Основала «про-с**суальное» феминистическое движение так как существовавшие до этого организации феминисток казались ей антис**суальными.

— В 69 лет начала роман с 22-летним юношей. Их роман продлился 10 лет.

— В 75 лет основала сайт, посвященный с**су.

— В 85 лет ведет частную практику и прием пациентов в Нью-Йорке.

Сейчас Бетти Додсон 90 лет.

— В это, наверное, трудно поверить, но в России возраст выхода на пенсию для женщин — 55 лет. Смешно, не правда ли?

Это совсем не смешно, это просто ужасно.

— А отношение к с**су, в том числе, к с**су после пятидесяти, становится все более и более консервативным — в плохом смысле. Вы с**солог, и много работаете с женщинами, в том числе и с женщинами старше пятидесяти. Правда ли, что полноценную с**суальную жизнь можно вести в любом возрасте?

Вот что я вам расскажу. Помните, перед наступлением двухтысячного года весь мир ждал, что все компьютеры сойдут с ума. и наступит хаос? Я тогда подумала: какого черта! Заведу-ка роман с молодым парнем. Мне было тогда 69 лет. Знаете, как это бывает: вы создаете образ в своей голове, и он реализуется. В общем, один мальчик, его звали Эрик, начал со мной переписываться по электронной почте. Задавал мне вопросы о с**се, как эксперту. Это прекрасно потому что большинство мужчин вообще не задают вопросов о женской с**суальности. Мужчины обычно, знаете ли, ведут себя так: «Да я и сам все знаю, пых-пых, вот она и кончила, какой же я молодец, о, да». А этот мальчик — он учился в колледже — задавал такие умные вопросы! В общем, я пригласила его приехать ко мне на Рождество. И вот представляете: открываю я дверь, а на пороге стоит молодой красавец, 6 футов ростом. Ах! В длинном черном пальто, усики такие, знаете, аккуратные. Как будто сошел со страниц дамского романа. Итак, рождественский обед, выходные, и у нас был потрясающий с**с. Ему 22 года. Мне 69. Мы прожили вместе 10 лет. К чему я это рассказываю? А к тому, что сейчас возраст в семьдесят лет — это новая молодость. Мне исполнилось 70, и еще почти десять лет я жила с этим молодым человеком. Мы в Эриком потом расстались, он сейчас женат на женщине своего возраста, но мы прекрасно общаемся.

— Потрясающе, действительно в обществе есть что-то вроде странного табу на отношения женщин постарше с мужчинами помоложе. Мне кажется, оно совершенно не оправдано. А вам?

Да-да, причем считается, что «постарше» это за сорок. А мне было почти 70! На самом деле женщины могут быть с**суально активными намного дольше, чем мужчины. Даже при том, что сейчас есть виагра, и все эти штуки.

— Вам сейчас 89. Как вы думаете, есть ли предельный возраст, в котором можно перестать заниматься с**сом?

Вы знаете, когда мне был 81 год, я научила одну 80-летнюю женщину, получать оргазм. Она всю жизнь была хорошей еврейской женой, но оргазма не испытывала. И вот пришла ко мне. Сказала, что хочет хотя бы перед смертью узнать, каково это. Ну, круто! Я обучила ее своей технике, она у меня работает в 100% случаев, так что у женщины все получилось. Я радостно говорю ей: «Ну вот, поздравляю, это был твой первый оргазм» А она отвечает: «Это что, все? А почему с ним все так носятся?»

— Ха-ха-ха. В России многие люди считают, что они для этого слишком стары.

Нет причин не заниматься с**сом после 50, 60, 70 лет. Мужчины считают, что раз у них не стоит, они не с**суальны. На самом деле эрекция сильно переоценена. Все самое главное происходит в голове! Конечно, в молодости ваше тело гибкое, оно полно жизни. Но вы еще ничего не знаете. С Эриком, у меня был чуть ли не самый лучший в жизни с**с. А мне при этом было почти 70.

Текст: Катерина Романенко

09/12/2019

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2562291030532242&id=496171653810867

23/04/2017

Дитина з аутизмом - вирок чи вікно можливостей? Усе залежить від тих, хто поруч

Тэмпл Грандин - смотрите онлайн, бесплатно, без регистрации, в высоком качестве! Драма, Биография. В драме описывается детство и юность Темпл Грэндин, женщины-аутиста, посвятившей себя изучению душевных состояний и поведенческих особенностей как животных, так и людей с...