Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU

29/01/2026

30 січня о 16.00 у Музеї історії міста Києва відбудеться презентація збірника наукових статей «Intermarium за доби середньовіччя. Археологія міжцивілізаційних контактів», що присвячується пам’яті археолога Володимира Зоценка.

Транзитні шляхи завжди відігравали, якщо не визначальну, то принаймні дуже важливу роль у процесі соціального, економічного, політичного та культурного життя давнього населення Східної Європи. Але, не зважаючи на унікальну роль та значення, що мали ці трансконтинентальні артерії середньовіччя для розвитку регіону, вони й досі залишаються недостатньо дослідженими і потребують ретельної уваги науковців.

ARHÆOLOGICA RUTHENICA підготувала та надрукувала збірку наукових праць, що стосуються проблематики міжцивілізаційних контактів вектору Балтія – Причорномор’я у X–XVIII ст. Збірник присвячується пам’яті спеціаліста з давньоруських, балтських і скандинавських старожитностей, київського археолога Володимира Зоценка (1953–2009), відомого дослідника історичних зв’язків Київської Русі з країнами Балтійського регіону.

Участь – за вхідним квитком на виставку «Київський оберіг» (160 / 80 грн). За вільний донат на музейний збір організатори поділяться електронною версією видання – запрошуємо долучатися!

27/01/2026

На Youtube-каналі "Історичний вебінар\Historical Webinar" викладений відеозапис лекції наукової співробітниці Інституту археології НАН України Наталі Хамайко "Настільні ігри Київської Русі", що відбулася 24 липня 2024 року: https://www.youtube.com/watch?v=TAbsFz5ZpQY

Здається сьогодні не знайти людини, яка ніколи не грала в настільні ігри. Сімейні посиденьки, класні заняття з настільними іграми та й спеціалізовані клуби – не рідкість і не новина для сьогодення. Це спосіб розважитися, вчитися і розвиватися або навіть професійно займатися цією справою. Чи було так і в давнину? Що ми знаємо про те, як проводили дозвілля наші пращури, якими були настільні ігри, чи відрізнялися вони від сьогоднішніх – ці питання цікавлять археологів та істориків по всьому світу. У фокусі досліджень перебувають настільні ігри від часів неоліту, оскільки саме цим часом датуються перші їх археологічні знахідки. Однак саме середньовічні настільні ігри користуються підвищеною увагою в науковому світі, що обумовлено найбільшою кількістю джерел до їх вивчення. У часи Київської Русі існувало декілька різновидів настільних ігор, як азартних, так і стратегічних: тавлія, ліки, зернь, сіги, шахи – саме ці назви виринають на сторінках писемних джерел. Ці ігри з’являються тут завдяки варягам. Детальніше дивіться у презентації Наталі Хамайко "Настільні ігри Київської Русі": https://www.youtube.com/watch?v=TAbsFz5ZpQY

Інститут археології доєднується до заклику команди "Історичного вебінару\Historical Webinar" підтримати вашими внесками роботу фонду "Повернись живим": https://savelife.in.ua/donate/ -army-card-once

«Історичний вебінар\Historical webinar», рубрика «Mediaevalia. Києворуська спадщина» презентує доповідь, наукового співробітника Інституту археології НАН Укр...

24/01/2026

Шановні колеги!

Нагадуємо про наближення кінцевого терміну подання заявок на участь у 32-му Щорічному з’їзді Європейської Асоціації Археологів (32nd EAA Annual Meeting) — 5 лютого 2026 року.

Участь для українських дослідників у цій події безкоштовна. Є й можливість приймати участь у віддаленому форматі – онлайн. Участь у роботі конференції – це можливість поділитися своїми дослідженнями на міжнародному рівні та підкреслити роботу українських дослідників у надскладних умовах війни.

Просимо звернути увагу, зокрема, на нову сесію, присвячену вивченню давнього скла, однією з організаторок якої є наша співробітниця Анжеліка Колесниченко.

Тема Сесії №179: «Скло єднає людей: склоробство та розповсюдження скла в соціальних мережах залізного віку» (Session #179: «Glass connecting people: glassworking and distribution in Iron Age networks»)

Під час сесії планується обговорення наступних тем:
- склоробство
- знахідки скляних артефактів в археологічних контекстах
- соціальна інтерпретація виробництва скла
- моделі розповсюдження скла
- культурне значення імпорту скла
- скло в мережах взаємодії суспільств

Організатори: Анжеліка Колесниченко (Інститут археології НАН України; Кіпрський інститут) та Катерина Д’Айяла (Кафедра хімії, Туринський університет).

Подати заявку можна за посиланням: http://bit.ly/4pRTESb.

16/01/2026

12 січня 2026 року Рівненським обласним краєзнавчим музеєм була оприлюднена інформація про підтвердження факту загибелі під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку у березні 2023 року Войтюка Олексія Петровича — завідувача відділу давньої історії та середніх віків, талановитого археолога та реставратора, Захисника України.

Олексій Петрович був давнім другом Інституту археології. З 2005 по 2007 роки він брав участь у розкопках палеолітичної стоянки Бармаки, яку тоді досліджував старший науковий співробітник відділу археології кам'яної доби, к. і. н. Д. Ю. Нужний. Також неодноразово надавав організаційну допомогу Волинській палеолітичні експедиції, що працювала під керівництвом член-кореспондента НАН України В. П. Чабая.

Олексій Петрович також плідно співпрацював з ДП НДЦ "Охоронною археологічною службою України", під знаменами якої проведені дослідження в Острозі, Гощі, Квасилові та на інших пам'ятках. Результати його наукової діяльності висвітлені у численних публікаціях, включаючи монографію "Дослідження на багатошаровому поселенні Рівне-пляж 1А у 2019 році", що була написана спільно з Б. А. Прищепою й С. А. Теліженком та побачила світ минулого року.

Надовго запам'ятається наукова конференція за участю науковців Рівненщини та Інституту археології НАН України, яка відбулася у жовтні 2021 року в культурно-археологічному центрі "Пересопниця". До організації цієї конференції Олексій Петрович доклав максимум зусиль.

Свідоцтвом праці Олексія Петровича є численні відреставровані предмети археології та старовини, які зберігаються у музейних установах України, а також у створенних разом з однодумцями скансенах "Оствиця" та "Пересопниця".

Колектив Інституту археології висловлює глибокі співчуття рідним та близьким Олексія Петровича Войтюка.

Вічна пам'ять і шана Герою України!

28/12/2025

20 грудня 2025 р. Державним історико-культурним заповідником «Межибіж», регіональним центром дослідницьким проектів ДІКЗ «Межибіж», науково-дослідницьким проектом «Тerra Amadocіае», Хмельницькою обласною громадською організацією «Постійно діюча археологічна експедиція «Меджибіж-2000» за підтримки та участі відділу археології ранніх слов'ян Інституту археології Національної академії наук України в рамках програми «Днів науки-2025» в ДІКЗ «Межибіж»: АРХЕОЛОГІЯ» проведено науково-практичний семінар «Старожитності антів: нові знахідки і відкриття».

В роботі семінару взяли участь: Погорілець О. Г. – директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», голова оргкомітету «Днів науки – 2025 в ДІКЗ «Межибіж»: Археологія»; Скиба А. В. – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України; Надвірняк О. В. – координатор проекту «Terra Amadociae», відповідальний секретар регіонального центру дослідницьких проектів ДІКЗ «Межибіж», науковий співробітник сектору археології ДІКЗ «Межибіж»; Шмонєвський Б. С. – доктор філософії (Phd), Інститут археології і етнології Польської Академії Наук, Центр археології гір та височин (Краків, Польща), Міста-Якубовська Е. – доктор філософії (PhD), Ягелонський університет, керівниця лабораторії археометалургії та консервації археологічних пам'яток (Краків, Польща); Синиця Є. В. – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Володарець-Урбанович Я. В. – кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу ранніх слов’ян Інституту археології НАН України; асистент кафедри археології і музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Білинська Л. І. – завідувачка науково-дослідного сектору археології Сумського обласного краєзнавчого музею; Мороз В. М. – аспірант кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Забашта Р. В. – кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник відділу образотворчого і декоративного мистецтва, завідувач сектору образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. Максима Рильського НАН України; Кійко Г. Г. – студент 2 курсу магістратури Інституту археології Вроцлавського університету; співголова робочої групи «Старожитності антів – Podolia. UA» науково-дослідницького проекту «Terra Amadociae»; Курятенко К. Д. – студентка 4 курсу бакалаврату Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ОП «Археологія та преісторія»; Гавриленко І. О. – студентка 4 курсу бакалаврату Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ОП «Археологія та преісторія»; зберігач фонду Археології раннього заліза Національний музей історії України.

Учасники семінару ознайомилися з експозицією експрес-виставки «Старожитності антів. З колекцій Державного історико-культурного заповідника «Межибіж».

Частина учасників використала можливість очної участі в роботі семінару, частина – в онлайн-режимі.

За підсумками роботи готується до друку профільний збірник з матеріалами доповідей внесених до програми семінару.



Текст підготовано прес-центром «Днів науки-2025» в ДІКЗ «Межибіж»: АРХЕОЛОГІЯ»

26/12/2025

Шановні колеги!

Інститут археології НАН України вітає вас з Різдвом та Новим 2026 роком!

Бажаємо нових звершень та мирного неба.

Хай новий рік буде переможним!

20/12/2025

Шановні колеги!

Паперовий варіант АДУ 2023 вже в бібліотеці Інституту археології: https://bit.ly/4qhWFM6.

АДУ 2024 на підході, але в папки областей, перші літери яких в середині тексту, або наприкінці ще можна додати інформацію. Поспішайте, це можна зробити до 30 грудня.

Крім того вже відбувається збір статей до АДУ 2025.

Переглянути електронну версію щорічника 2023 року можна за посиланням: https://bit.ly/4arkQ6h.



З повагою, Юрій Болтрик

17/12/2025

8–10 грудня на території Києво-Могилянської академії, у межах проєкту Інституту археології за підтримки UNESCO в Україні, відбувся тренінг та круглий стіл «Моніторинг пошкоджень археологічної спадщини: презентація стандартної форми фіксації пошкоджень, польове тестування та робота фокус-груп».

Під час першого дня заходу представникам сфери охорони культурної спадщини з різних наукових, пам’яткоохоронних та громадських організацій, а також представникам підрозділів військово-цивільного співробітництва та студентам представлено розроблену раніше форму фіксації пошкоджень археологічних пам’яток та інструкцію до цієї форми.

Під час заходу фахівці Інституту презентували форму, пояснили логіку її створення та заповнення, а також провели детальні навчальні лекції з окремих складових інструкції: дистанційного моніторингу (Сергій Теліженко), фото- та картографічної фіксації (Артем Борисов), а також деяких правових норм чинного законодавства в сфері археологічної спадщини (Іван Зоценко). Після ознайомлення учасників із формою відбулася активна дискусія, під час якої було висловлено десятки пропозицій щодо її покращення та змін від запрошених фахівців та громадськості.

У другий день тренінгу фокус-групи, до складу яких увійшли студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська академія», фахівці пам'ятоохоронці взяли участь у польовому тестуванні форми на пам’ятці археології місцевого значення "Замкова гора" в Києві. Учасники зафіксували пошкодження, здійснили фотофіксацію та створили картографічні матеріали. У процесі польового дослідження було виявлено додаткові проблемні моменти та можливості для вдосконалення форми, які були зафіксовані і враховані розробниками.

У третій день у форматі круглого столу підбито підсумки, представлено перелік виправлень і побажань, які були прийняті до опрацювання, та окреслено подальші кроки роботи над формою.

Фінальний варіант форми та інструкції буде представлений ширшому загалу вже найближчим часом. Наразі ж ми хочемо подякувати всім, хто долучився до цієї роботи.

Зокрема – команді внутрішніх експертів, які працювали над створенням форми: Всеволоду Івакіну, Артему Борисову, Сергію Теліженку, В’ячеславу Скороходу, Ользі Манігді, а також експертам і співорганізаторам круглого столу – Івану Зоценку та Олександрі Івановій.

Експертам круглого столу: Віктору Квітковському, Тимуру Бобровському, Ользі Демченко, Єлизаветі Євсєєвій, Віктору Дворнікову, Денису Яшному, Олександру Богушу, Ользі Пахомовій, Владі Литовченко, Констянтину Пеляшенко та багатьом іншим.

Представникам підрозділу військово-цивільного співробітництва, які долучились до заходу: Денису Гречку, Кирилу Кобцеву, Богдану Моці, Павлу Васильєву.

Окрема подяка студентам:
Кафедра археології та музеєзнавства - офіційна та завідувачу кафедри Павлу Шидловському, а також
Кафедра археології НаУКМА та завідувачу кафедри Олегу Білинському.

За підтримку цього проєкту ми щиро вдячні команді UNESCO Antenna in Ukraine та продовжуємо реалізацію проєкту й фіналізацію форми, сподіваючись на подальшу плідну співпрацю.

Проект реалізується за фінансування Уряду Японії Посольство Японії в Україні / 在ウクライナ日本国大使館 / Embassy of Japan in Ukraine

Фото: © UNESCO / Yuliia Yuskiv, © UNESCO / Tim Hordienko

16/12/2025

Докази споживання проса на території Київської Русі виявлені за допомогою нових аналітичних методів

🔴 Комплексні дослідження балтського могильника Острів відкривають нові можливості для світової науки

Міждисциплінарні дослідження, що проводяться виконавцями проекту «Острів»: https://bit.ly/3L5gffJ на некрополі Х—ХІІ ст. з 2017 року (керівники В. І. Баранов та В. Г. Івакін), дали неочікувані результати. Одним з напрямків дослідження популяційної історії середньовічного Поросся стало вивчення особливостей харчування в південних пограничних регіонах Київської Русі. Коллаборація з проф. Гіедре Мотузайте-Мотузевічуте з Інституту історії Литви (проект “Millways”) та іншими науковими проектами дала можливість зробити відкриття, яке у подальшому дозволить поглибити вивчення господарства та міграційних процесів минулого не лише на популяційному, але й на індивідуальному рівні.

Завдяки впровадженню нових аналітичних методів уперше вдалося виявити мінімальні сліди споживання проса безпосередньо у зубному камені людини. Це відкриття надає безпрецедентні можливості для дослідження раціону середньовічного населення та суттєво розширює інструментарій археологів у реконструкції давніх харчових практик.

Дослідницька група, до складу якої увійшли фахівці Національного інституту культурних цінностей Нари (Японія), Йоркського університету (Великобританія), Вільнюського університету (Литва), Frontier Laboratories Ltd. та Інституту археології Національної академії наук України, застосувала передову аналітичну методику — термодесорбційну газову хроматографію-мас-спектрометрію (TD-GC/MS) — для аналізу зубного каменю, вилученого з останків людей, похованих на середньовічному некрополі Острів у центральній Україні.

У результаті у восьми з 31 дослідженого індивіда було виявлено міліацин — специфічний молекулярний біомаркер, характерний для проса (Panicum miliaceum). Це відкриття стало першим у світі прямим молекулярним доказом споживання проса, отриманим із зубного каменю людини.

🔴 Поза полем зору традиційного ізотопного аналізу

Класичний аналіз стабільних ізотопів колагену з кісток і зубів дозволяє виявити споживання проса лише тоді, коли його частка перевищує приблизно 20% білкової складової раціону. Через це низький або епізодичний рівень споживання цієї культури, характерний для сезонних, опортуністичних чи соціально варіативних моделей харчування, часто залишається непоміченим. У цьому дослідженні кілька осіб із чіткими сигналами міліацину в зубному камені продемонстрували низькі значення ізотопу δ¹³C у дентині. Звичайний ізотопний аналіз засвідчив би, що ці люди не споживали C4-рослини, зокрема просо. Як зазначив один із провідних авторів роботи д-р Шинья Шода: «Наші результати демонструють, що навіть мінімальні сліди проса в дієті залишають молекулярні відбитки у зубному камені, відкриваючи нові можливості для виявлення нюансів харчування минулого».

🔴 Новий підхід до реконструкції давніх дієт

Успішне застосування TD GC/MS до зразків мікрограмного масштабу — значно менших за ті, що зазвичай використовуються для аналізу — стало важливим методологічним проривом. Ця техніка вирізняється високою ефективністю, мінімальним пошкодженням зразків і широкими можливостями застосування в археологічних дослідженнях.

«Нова методика дозволяє отримати доступ до відомостей про рослини, які значною мірою були проігноровані та недооцінені в археологічних матеріалах, — підкреслила проф. Гієдре Мотузайте-Матузевічюте. — Це дає чіткіше уявлення про щоденний раціон людей і про те, як вони пристосовувалися до місцевих екологічних та культурних змін».

🔴 Харчові практики середньовічних спільнот

Люди, поховані на середньовічному могильнику Острів, належали до культурного кола Київської Русі. Населення регіону формувалось під впливом слов’янських і балтських спільнот. Відповідно, різні культурні традиції впливали на харчові вподобання, які були неоднорідними. Результати ізотопного аналізу дентину зубів деяких індивідів свідчать про мінімальне споживання проса в дитячому віці. В той же час, у їхньому зубному камені було виявлено міліацин. Це є свідченням того, що включення проса до їх раціону могло розпочатися у дорослому віці. Археологічні та антропологічні дані, отримані раніше, вказують на міграцію як на основну причину такої зміни дієти.

Як зазначає співавтор дослідження, антрополог к. і. н. Олександра Козак: «Зубний камінь є біологічним матеріалом, що часто зберігається на зубах людини. Виявлення специфічних рослинних компонентів у його складі, у поєднанні з іншими методами біомолекулярної археології, відкриває нові перспективи для реконструкції харчування давнього населення».

🔴 Значення та перспективи

Дослідження підкреслює трансформаційний потенціал аналізу зубного каменю для ідентифікації використання рослин у давнину, зокрема у визначенні історично значущих, але важкодоступних культур, таких як просо. Запропонована методологія здатна суттєво розширити наше розуміння різноманітності харчових практик у часовому, географічному та соціальному вимірах. Вона також є важливим інструментом для вивчення процесів інтеграції нових культурних рослин у раціон різних спільнот до моменту їх широкого поширення.

Як наголосила проф. Гієдре Мотузайте-Матузевічюте: «Ця методика має значний потенціал для ідентифікації біомолекул інших, недостатньо представлених рослин, що мають економічне та медичне значення».

🔴 Публікація та фінансування

Повна версія дослідження «Thermal desorption GC/MS of human dental calculus reveals minor millet consumption in medieval Ukraine» опублікована у журналі Scientific Reports.

Дослідження було підтримане грантом Європейської ради з досліджень «MILWAYS – Past and Future Millet Foodways» (101087964), отриманим проф. Гіедре Мотузайте-Мотузевічуте / Prof. Giedre Motuzaitė-Matuzevičiūtė (Вільнюський університет); грантом Фонду Mitsubishi на гуманітарні дослідження / Mitsubishi Foundation Research Grants in the Humanities, отриманим др-м Шинья Шода / Dr. Shinya Shoda (SOUP, 202420018), а також проектом «Балтські мігранти на східному кордоні Київської Русі. Археологічний комплекс доби пізніх вікінгів з Острова на Росі» / «Baltische Migranten an der Ostgrenze der Kiewer Rus‘. Der spätwikingerzeitliche archäologische Komplex von Ostriv am Ros’ (Ukraine)» Німецького наукового фонду / Deutsche Forschung Gemeinschaft (DFG, P508078428), представленим к. і. н. Олександрою Козак (Інститут археології НАН України).

🔴 З публікацією можна ознайомитись за посиланням: https://www.nature.com/articles/s41598-025-31019-9

На ілюстрації: зображення біомолекули міліацину, вбудованої в зубний камінь на зубах жінки з поховання 68 некрополя Острів. Молекула є специфічною для рослини просо звичайне. Вона вбудовується в матрикс зубного каменю під час споживання страв на основі проса. Колаж складений проф. Г. Мотузайте-Матузевічюте

09/12/2025

8 грудня 2025 року у Президії Національної академії наук України відбулася урочиста церемонія вручення спільних премій президентів НАН України та Польської академії наук за 2024 рік. Захід пройшов за участі керівництва Національної академії наук України та представників Польської академії наук.

Спільна премія президентів НАН України та ПАН була започаткована у 2013 році з ініціативи польської сторони як інструмент підтримки результативних двосторонніх досліджень. Вручення премій проводиться що п'ять років. У третьому конкурсі премія присуджувалась у трьох номінаціях – соціогуманітарні науки, біологічні та медичні науки, наука і техніка. Фінансування премій у 2024 році повністю забезпечила Польська академія наук.

У галузі суспільних і гуманітарних наук перемогу здобув проєкт «Старожитності Чорного моря, археологічна місія “Ольвія”», реалізований Інститутом археології НАН України спільно з Інститутом археології та етнології Польської академії наук. Лауреаткою премії стала член-кореспондент НАН України Алла Буйських.

Вітаємо Аллу Валеріївну та всю українсько-польську команду проєкту «Старожитності Чорного моря, археологічна місія “Ольвія”» з цією перемогою!

Детальніше про подію на сайті Національної академії наук України: https://bit.ly/4prIt3a

08/12/2025

Вийшов друком черговий 23 випуск періодичного видання відділу археології кам’яної доби «Кам’яна доба України», в якому опублікована колективна монографія М. Т. Товкайла, В. М. Фоменка, О. О. Требуха та М. А. Дяченка «Ґард — багатошарова пам’ятка археології на Південному Бузі». Вона присвячена багатошаровому поселенню Ґард доби неоліту, енеоліту, бронзи, античності, середньовіччя, нового часу та розміщеним в межах пам’ятки могильникам маріупольського й усатівського типів, а також похованням ХVІІІ ст. Аналіз різночасових матеріалів Ґарду дозволив авторам розглянути роль регіону Гранітно-Степового Побужжя як контактної зони в процесах обміну й торгівлі сіллю та іншими товарами в доісторичному та історичному минулому України.

Видання містить 78 графічних та фотографічних ілюстрацій, альбом фотографій робочих моментів експедиції та два додатки: «Результати палеоботанічного дослідження матеріалів розкопок поселення буго-дністровської культури Ґард» (автор — Г. О. Пашкевич) та «Фауна ранньонеолітичного шару буго-дністровської культури багатошарового поселення і могильника Ґард» (автор — А. В. Ступак).

Вихідні дані: Кам’яна доба України: Вип. 23. Товкайло, М. Т., Фоменко, В. М., Требух, О. О., Дяченко, М. А. Ґард — багатошарова пам’ятка археології на Південному Бузі. Київ: Інститут археології НАН України, 2025. 221 с.; іл. ISSN 2519-2043.

Монографія доступна для завантаження за посиланням: https://bit.ly/3MPe9RB.

03/12/2025

Інститут археології НАН України наразі реалізує захід «Розробка стандартної форми для оцінки пошкоджень археологічних пам’яток» у межах проєкту ЮНЕСКО, спрямованого на посилення моніторингу та документування стану археологічної спадщини в Україні в умовах війни: https://bit.ly/4pSiFxf.

До роботи над проєктом долучено коло фахівців Інституту археології, а також партнерських інституцій і організацій, серед яких: Національний університет «Києво-Могилянська академія», КНУ імені Тараса Шевченка, Охоронна археологічна служба України, заповідники, музеї та профільні громадські організації, в тому числі постійні партнери Інституту HeMo та Amadoka NGO.

Підсумком цього етапу стане круглий стіл, який відбудеться 8–10 грудня на базі НаУКМА та збере експертів, дослідників і представників профільних установ.

У програмі круглого столу:

- презентація розробленої стандартної форми пошкоджень та інструкції до її заповнення;
- тестування форми у польових умовах різними фокус-групами;
- збір коментарів, пропозицій та професійних рекомендацій;
- внесення фінальних правок на основі результатів польового тестування.

10 грудня відбудеться відкрита фінальна презентація, на яку можна зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/Jv7y2NEEis8dFbHz9.

Формат заходу та простір для проведення передбачають обмежену кількість присутніх. Після розгляду реєстрацій ми надішлемо підтвердження участі разом із програмою та деталями події.

Подія відбувається в межах проєкту, реалізованого Інститутом археології НАН України для UNESCO Antenna in Ukraine (UNESCO Ukraine).