CNA - Corporate News Agency

18/08/2026

Ціни на критично важливі корисні копалини різко зросли. Це може обійтися світу у додаткові $6,5 трлн та вдарити по виробництву ракет ППО

Лідирує вольфрам, який використовується в оборонній промисловості, зокрема під час виробництва ракет Tomahawk та Patriot. Із січня 2025 року по квітень 2026 року він «набрав у вазі» понад 600%.

2025 рік став роком, коли економічні ризики, пов’язані з високою концентрацією ланцюгів постачання, матеріалізувалися в масштабах усієї планети. Ціни на критично важливі корисні копалини різко зросли. Так, ціна на вольфрам, який використовують в енергетиці, автомобільній промисловості та військовому виробництві, за 15 місяців збільшилася більш ніж на 620%, обійшовши за цим показником золото, яке подорожчало «лише» на 74%.

Ціна на тантал, понад половина світового обсягу якого використовується для створення компактних електролітичних конденсаторів для телефонів і комп’ютерів, зросла на 196%. Він також необхідний в авіації, для створення біосумісних імплантатів, мікросхем і твердих сплавів.

Кобальт, який подорожчав на 134%, активно використовується у виробництві літій-іонних акумуляторів для електромобілів і гаджетів, надміцних і жаростійких сплавів для турбін і ракет, потужних постійних магнітів.

Без неодиму (+116%) неможливо створювати потужні постійні магніти, які використовуються в мініатюрних електродвигунах FPV-дронів і важких БПЛА.

Чому це важливо?
Вольфрам вже став одним із факторів повномасштабної війни. Російсько-український конфлікт не лише скоротив арсенали НАТО, а й зменшив запаси ресурсів, які використовуються для виробництва боєприпасів. Одним із найважливіших серед них є вольфрам.

Цей метал відомий як один із найміцніших, тугоплавких і стійких до корозії природних матеріалів.

Ці властивості зумовили його застосування в широкому спектрі галузей — від виробництва інструментальних сталей і бронебійних снарядів до електроніки, енергетики та аерокосмічної техніки. Зокрема, в оборонній промисловості він використовується під час виробництва ракет Tomahawk, Patriot та Precision Strike, пише NBC News.

Вольфрам використовується в винищувачах, протибункерних бомбах, бронебійних снарядах і ракетних системах. Він також застосовується у виробництві та оснащенні дронів.

Загалом оборонний сектор споживає близько 12% світового виробництва вольфраму.

Детальніше: https://cna.ua/media/ukr/gwehva84/
#інфографіка #вольфрам

04/08/2026

Рейтинг європейських розвідок: Україна — у ТОП-5 найкращих, обігнавши Німеччину

Україна посіла 4-те місце у вкрай незвичайному рейтингу. Французьке видання L’Express провело унікальне дослідження якості роботи розвідувальних відомств на європейському континенті. У основу було покладено опитування експертів, які оцінювали силу, вплив та оперативні можливості.

Перше місце отримала британська служба MI6 (251 бал). Професійна спільнота визнає за Лондоном найбільш потужну глобальну агентурну мережу, передові технічні засоби перехоплення (у зв’язці з Центром урядового зв’язку GCHQ) та бездоганні аналітичні можливості.

Головна зовнішня спецслужба Франції DGSE утримує другу сходинку (169 балів). Експерти відзначили автономність Парижа, високі бойові можливості силового крила відомства та колосальний розвідувальний досвід в Африці та на Близькому Сході.

Головний сюрприз рейтингу — служба AIVD (Нідерланди), яка посіла 3-тє місце (97 балів) завдяки найвищим компетенціям у сфері кіберрозвідки та протидії гібридним загрозам.

Українські СБУ та ГУР МО розділили 4-те місце (77 балів): експерти оцінили їхній безпрецедентний реальний бойовий досвід проведення масштабних спецоперацій в умовах повномасштабної війни, що зробило їх одними з найефективніших практиків у Європі.

Ще однією несподіванкою стало «слабке» 5-те місце німецької служби BND, яка замкнула ТОП-5, набравши лише 62 бали. У коментарях інсайдерів німецькі спецслужби нерідко критикуються колегами за надмірну бюрократизацію, жорсткі юридичні обмеження оперативної діяльності та слабкий захист від витоків інформації.

До першої десятки також увійшли Швеція, Норвегія, Естонія, Польща та Данія.
Детальніше: https://cna.ua/media/ukr/sfx4qv0i/
#розвідка #рейтинг

28/07/2026

Кількість суддів в Україні та Європі
За статистикою Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) середній показник у країнах Ради Європи становить 22 професійні судді на 100 тисяч населення.
В Україні за підрахунками CEPEJ правосуддя здійснюють близько 11,8 суддів на 100 тисяч населення. Це майже у 2 рази менше за середній європейський рівень.
Найвищу кількість суддів, за даними Євростату, зафіксовано у Ліхтенштейні. Тут їх працює 49,98 на 100 тисяч населення. Понад 40 суддів мають такі країни як Хорватія, Чорногорія, Сербія та Словенія.
Показник Німеччини - 26,3 суддів на 100 тис населення, Естонії 18,1, Франції 11,2.
Найнижчі показники мають Ірландія, Австрія та Іспанія — від 3 до 6,2 суддів на 100 тисяч мешканців.
Через це в наших судах фактичне навантаження у 5–10 разів перевищує міжнародні орієнтири, пише суддя Оболонського районного суду Києва та заступник голови правління Правничої асоціації «Добросуд» Ольга Примак-Березовська. "У більшості європейських країн суддя розглядає 200–300 справ на рік. Це не пільга і не привілей — це межа людської можливості".
Докладніше: https://cna.ua/media/ukr/p1br9oj5/
#судовасистема Ольга Степанівна

21/07/2026

Резервні запаси нафти в США стрімко скорочуються на тлі спроб Вашингтона утримати ціни та одночасно продовжувати воєнні дії проти Ірану.
Нове порушення режиму припинення вогню між Вашингтоном та Тегераном знищує хитку надію на стабілізацію становища.
З 28 лютого, коли почалася операція Вашингтону та Тель-Авіву Epic Fury в Ормузькій протоці, стратегічні запаси нафти у США скоротилися на чверть - з 415,4 до 316,5 тис барелів. Це найнижчий рівень запасів з квітня 1983 року.
Через зменшення резервів нафта дорожчає, створюючи ризики для глобальних ланцюгів постачання енергоресурсів, авіа пального та добрив.
Докладніше: https://cna.ua/media/ukr/c6iw3lt9/

14/07/2026

Україна займає перше місце в світі по обсягу військових витрат у відсотках від ВВП
На п’ятому році війни Україна витрачає колосальні кошти на оборону. У 2025 році наша країна збільшила військові витрати на 20% - до 84,1 мільярда доларів. Це забезпечило їй перше місце в рейтингу Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру SIPRI. До списку увійшли 177 країн світу, структурованих за обсягом відсотку ВВП, який вони витрачають на оборону.

Наш результат - 39,56% ВВП. Це більше, ніж сукупна сума витрат п’яти країн, що йдуть за нами у рейтингу. Тобто більше ніж Алжир (8,83%), Ізраїль (7,81%), росія (7,50%), Саудівська Аравія (6,48%) та Азербайджан (6,47) взяті разом.

На 7 місці Вірменія із показником 6,09%. У ТОП 10 також увійшли Оман (5,68%), Кувейт (4,69%) та Йорданія (4,56%).

Витрати Польщі складають 4,50%, Латвії 3,61%, Франції 2,03%. Показник США - 3,12%, це більше ніж у Іраку (2,45%) і Великої Британії 2,35%.

У кінці списку розташувалися Молдова (0,56%), Казахстан (0,43%), Ірландія (0,22%) та Сьєрра Ліоне (0,37%). Нульові витрати у SIPRI зафіксували в Ісландії, Коста Ріки та Панами.
Докладніше: https://cna.ua/media/ukr/b2km7qz3/
#оборона #військовівитрати

11/07/2026

Люксембург обігнав Францію в 3 рази, Чехію — в 10.
Країна з населенням менш ніж 700 тисяч осіб, що дорівнює приблизно чверті Києва, посідає перше місце серед усіх європейських країн за обсягом прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI). Результат Люксембургу — $105,99 млрд — перевищує сукупний показник Іспанії, Італії, Швеції, Португалії та Польщі разом узятих.
Україна — на 23-му місці з результатом 3,3 млрд.
Детальніше: https://cna.ua/media/ukr/z9nr6yj8/ #пряміінвестиції #інвестування #українавсвіті

30/06/2026

Ціна електроенергії. Європа та світ у порівнянні із Україною

Середня ціна на електроенергію у світі становить 0,174 USD за кВт•год для побутових споживачів та 0,164 дол. USD за кВт•год для підприємств.

Найвищу в світі ціну зафіксовано на Бермудських островах (британська заморська територія) - 0,466 USD за кВт•год, на другому місці Ірландія - 0,447, на третьому Італія - 0,415.

Домогосподарства в Євросоюзі платять у середньому 0,2874 USD за кВт•год, у Європі ціна трохи нижча - 0,2519 USD за кВт•год, за даними моніторингової Global Petrol Prices.

Проте ціни значно відрізняються від країни до країни.

В Україні для населення наразі діє фіксований тариф на електроенергію - 4,32 грн (або 0,0961 USD) за 1 кВт•год. У списку GPP Україна посідає 105 місце рівнем ціни на світло. Непоганий результат. Українці платять за світло у 2,99 рази менше, ніж у середньому у ЄС, у 4,65 раз менше ніж у Ірландії та у 2,87 рази менше ніж у Франції.

Менше нас за електроенергію платять у Китаї, (0,076 USD за кВт•год, 109 місце), Грузії (0,066 USD за кВт•год, 114 місце) та Казахстані (0,056 USD за кВт•год, 119 місце). На останньому місці ретингу – Іран, де споживачі платять 0,003 USD за кВт•год, або у 32 рази менші ніж в Україні і майже у 150 разів менше ніж у Ірдландії.

На графіку: Тарифи на електроенергію для населення, середній показник 2023-2026 рр., USD за кВт•год.*
Докладніше: https://cna.ua/media/ukr/y4nw5ft1/

#електроенергія #ціни #економіка

23/06/2026

Брак робочої сили став головним болем майже 70% українських підприємців
69% підприємств заявили про дефіцит кадрів та визнали його головною перешкодою для ведення бізнесу, за даним опитування 49-го опитування Інститута економічних досліджень та політичних консультацій (ІЄД). В ньому респондентами виступили 469 промислових підприємств.
Регіональний дисбаланс
Брак робочої сили по регіонах країни розподілився нерівномірно. За даними Державної служби зайнятості України у Києві на одного шукача роботи пропонується 24 вакансії, у Львівській області – 4 вакансії, а у Миколаївській області чисельність шукачів роботи вдвічі перевищує кількість вакансій.
Докладніше: https://cna.ua/media/ukr/x4l9my0s/
#пошукроботи #кадри

16/06/2026

AI національними мовами в 2026 році наздогнав англійську за якістю та точністю відповідей
Великі мовні моделі (LLM) неанглійськими мовами цьогоріч зрівнялися за рівнем роботи з англомовним оригіналом. Це дає значний імпульс зростання національним економікам, які, скориставшись моментом, розпочали активне використання AI. Україна має шанс отримати одну з найкращих мовних моделей в світі.

Світ переживає вибухове зростання використання AI. Найуспішнішим регіоном стала Азія: 12 із 15 найшвидше зростаючих за цим параметром економік перебувають в Азії. У кожній із них кількість користувачів штучного інтелекту щонайменше на 25% більша, ніж у червні 2025 року. Докладніше про це можна прочитати в матеріалі CNA.
Одним із ключових чинників спалаху стало посилення підтримки локальних мов у ШІ, зазначають експерти Microsoft у своєму дослідженні «Microsoft, «Global AI Diffusion Q1 2026 Trends and Insights».
У 2026 році, за даними дослідників, інструменти ШІ локальними мовами вперше зрівнялися за рівнем з англомовними у здатності обробляти багатомовні завдання.
Головний висновок з цього – мова запиту до ШІ стає набагато менш важливою. Якщо у 2023–2024 роках багато фахівців радили: «Для кращої відповіді ставте запитання англійською», – то на сьогодні ця рекомендація майже втратила сенс: найкращі моделі дають практично однакову якість англійською та більшістю великих мов.
Два роки тому різниця між англійською та іншими мовами становила близько 9%, а до травня 2026 року вона знизилася майже до нуля.
Докладніше: https://cna.ua/article/ukr/x4ffbb6t/

#ші

16/06/2026

AI національними мовами в 2026 році наздогнав англійську за якістю та точністю відповідей

Великі мовні моделі (LLM) неанглійськими мовами цьогоріч зрівнялися за рівнем роботи з англомовним оригіналом. Це дає значний імпульс зростання національним економікам, які, скориставшись моментом, розпочали активне використання AI. Україна має шанс отримати одну з найкращих мовних моделей в світі.

Світ переживає вибухове зростання використання AI. Найуспішнішим регіоном стала Азія: 12 із 15 найшвидше зростаючих за цим параметром економік перебувають в Азії. У кожній із них кількість користувачів штучного інтелекту щонайменше на 25% більша, ніж у червні 2025 року. Докладніше про це можна прочитати в матеріалі CNA.
Одним із ключових чинників спалаху стало посилення підтримки локальних мов у ШІ, зазначають експерти Microsoft у своєму дослідженні «Microsoft, «Global AI Diffusion Q1 2026 Trends and Insights».
У 2026 році, за даними дослідників, інструменти ШІ локальними мовами вперше зрівнялися за рівнем з англомовними у здатності обробляти багатомовні завдання.
Головний висновок з цього – мова запиту до ШІ стає набагато менш важливою. Якщо у 2023–2024 роках багато фахівців радили: «Для кращої відповіді ставте запитання англійською», – то на сьогодні ця рекомендація майже втратила сенс: найкращі моделі дають практично однакову якість англійською та більшістю великих мов.
Два роки тому різниця між англійською та іншими мовами становила близько 9%, а до травня 2026 року вона знизилася майже до нуля.

Читати далі: https://cna.ua/article/ukr/x4ffbb6t/
#ШІ #цифровізація

Великі мовні моделі (LLM) неанглійськими мовами цьогоріч зрівнялися за рівнем роботи з англомовним оригіналом. Це дає значний імпульс зростання національним економ...