Victoria Pasechnik

18/08/2026

#рітейл

Зараз буде дуже неоднозначний, навіть неприємний, пост, дуже наближений до "звинувачення жертви", тож прошу увімкнути раціональне мислення на максимум.

Про що я думаю, коли дивлюсь як горять логістичні комплекси і розподільчі центри великих компаній - в Україні (і росії теж)?

Про те, що "завдяки" цим трохи очиститься ринок великих гравців.

Малий рітейл (або незалежний магазин/кіоск) ніколи собі не дозволяє розвиток коштом постачальників. Він платить вчасно, а не через півроку, не повертає зіпсовані непродані рештки, не замовляє "впрок" тоді, коли не впевнений що все продасть. В нього порахована кожна копійка, бо якщо він прогорить з одним магазином - другого, який би позакривав помилки - в нього просто нема.

Скільки дрібних виробників розорилися через невірні розрахунки рітейла, який замовив їм велику партію і не продав? Цього нема в жодному іншому сегменті ринку продажів - ні в оптовиків, ані в дистрибуторів, ні у виробників з власними мережами. Всі вони розвиваються власним коштом і не створюють величезне дебіторське навантаження, коштом якого живе ще якась частина ринку - приміром, банки (які, нагадаю, в нас давно недружні до бізнесу).

Хотілося б думати, що повоєнний український ринок очиститься від ось цих незрозумілих паразитарних схем, коли одні виживають, інші наживаються. І зараз це не порожні слова: вже 6 років як відкриті дані, можна пороздивлятися їх обороти і прибутки. Як хто має трохи більше інтелекту - за цифрами можна розгледіти і назву схеми, на якій вони сидять, бо зараз там є все - і рентабельність, і кількість людей, і середня зарплата.

Світ, в якому гармонійно розвиваються всі - малі, середні, великі - максимально екологічний і розвитковий. Як тільки з цього процесу вимиваються малі і середні - великі взувають свої чоботи і починають топтати інших, цементуючи своє (вже на той момент) олігопольне становище.

Востаннє таке було в середині 2000х - ті кілька років "галопуючого зростання" зробили Україні все, на чому вона досі живе, хоча з кожним роком війни все гірше - тоді створився середній прошарок - в бізнесі і в суспільстві теж. Саме тоді з'явився за середнім бізнесом і середній клас, з'явилась іпотека і решта ніштяків "білих людей".

Не треба бути надто розумним щоб не розуміти, що те що сталось одного разу - станеться ще. Просто на цей раз з іншими підприємствами, іншими людьми, іншими ринками... А от чи скористаємось ми тим "вікном можливостей", яке дасть вступ до ЄС і продуха до чергової "великої війни" - тут я вже не впевнена. Бо совкова ментальність і надія на оте російське "авось" ще досі сидить в багатьох з нас...

17/08/2026

Дякуємо, "партнери", красно дякуємо. Най вам кров вбитих українців не стане поперек горла

Росія продовжує масово використовувати іноземні компоненти для виробництва дронів, заявив Головного управління розвідки Міноборони України представник ГУР МО в інтерв’ю Донбасс Реалии (проєкт Радіо Свобода) на умовах анонімності.

У новому реактивному БпЛА «Герань-4» значна частина компонентів – зі США, Японії, Німеччини, Швейцарії та інших країн. Також близько третини складових «Герані-4» – китайські. Деякі компоненти Росія поступово починає виробляти сама, зокрема китайські CRPA-антени.

Попри обхід санкцій, розвідник вважає їх ефективним інструментом, оскільки вони ускладнюють Росії доступ до іноземної компонентної бази.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.

17/08/2026

Йшов 20й рік планування будівництва склозаводів...

#будматеріали #скло

Кожен обстріл – це тисячі вибитих вікон, але країна досі не виробляє листового скла. Чи подолають три нові заводи залежність від імпорту?

16/08/2026

#лоббізм

Про інтереси України за кордоном

Іноді мені здається, що хтось чи то в #ОП, чи в Кабміні читає всі мої пости і йде суворо по моїй програмі ;)

Ну ось, наприклад, десь півроку назад (може більше) в мене був "великий цикл" по мікробізнесу з торгівлі фруктами-овочами в кіосках. І де зараз ті кіоски? #Київ активно вичищає схематоз з вулиць міста. Шкода, що серед умовно 10ти "серійних підприємців", які за тими розкладками ховають "великі" бізнеси, втрачається 1, який був справжнім - працював в одиничній кількості і на себе. Але на війні не буває без втрат. В економічній війні зі схематозом - теж.

*Юсейд мене не слухав 4-6 роки назад - і де він тепер? ;)*

Зараз я хочу щоб почули мене... в #МЗС - і почали методично вибивати #гроші українцям в Україні, переключаючи ті 163 вср?атих мільярди євро, спущених в унітаз (буквально) - на підтримку українців в Україні - на гранти бізнесам, які досі працюють, попри #обстріли і еміграцію ухилянтів і їх родин. На #житло для #ВПО, домівки яких розбомблені. На боротьбу з бідністю (ви ж пам'ятаєте розрахунки, що цих 163 мільярдів вистачило би НА ВСЕ! з перерахованого? як ні - перечитайте вище в стрічці).

Недавно в дописі Дмитра Кисилевського (він опікується програмою ) була така дичина, що мені - людині, яка, здається, бачила в цьому житті ВСЕ - аж попоганіло. Виявляється, що дипломатичні відомства України за кордоном взагалі не просувають український #бізнес за кордоном. А НАВПАКИ - шукають, як би просунути імпортні товари в Україну! Уявляєте цю дикість? Я була впевнена, що хоча би там працюють українці, які лоббіюють інтереси країни свого громадянства, а не перебування... Де там: певно, вони вже настільки асимільовані і хочуть залишитися там навічно, що вже й не знають, як стелитися...

ШІ каже, що в цих відомствах і установах працює по світу 1 523 осіб (з них 401 осіб, які виконують консульські функції). Так, на 5 мільйонів біженців малувато, могли б збільшити штат, але певно і на це нема грошей (бо ці інституції утримуються коштом українського бюджету).

Але уявіть, якби ці 401 людей ЩОДНЯ працювали не на себе, а на Україну... Якби кожен з них щодня проводив по 1й зустрічі з питань допомоги України, і кожна 10та була би результативна (наприклад, 9 м?даків сказали б "та йди ти, ну то що, що в тебе війна, мені своїх годувати треба", а 1 поставився б з розумінням і запустив відповідні процеси), то скільки б вони всього зробили за 4,5 роки війни...!

Звичайна арифметична модель (250 робочих днів/рік; 4,5 року;
1 зустріч щодня; кожна 10-та результативна; €100 тис. середній результат) отримує €4,5 млрд (а якщо робити не по 1 зустрічі, а по 3, і підняти середній чек до 1 млн, буде на порядок більше). Для порівняння: UNITED24 за перші три роки зібрала близько $1,45 млрд., посли і їх команди на місцях брали в них опосередковану участь (тобто організовували різне, але не в якості системної роботи з відповідними ).

Тобто, МЗС дуже сильно недопрацьовує: і наявними ресурсами (1523х людей), і розширенням штату з отих 5 мільйонів біженців, з яких 50 тисяч точно можна піднайняти, щоб не просто просиджували свої біженецькі штані і спідниці.

Наступним дописом покажу, яку саме #промисловість можна було би збудувати за ці 4,5 роки, якби ці 163 мільярди пішли на хороше діло... Ну, щоб отим людям з МЗС було з чим ходити по різним інстанціям ;)

15/08/2026

#цифрадня

Яку ШІ назвав "Арифметика абсурду"

Отже, я попросила його зробити одну просту дію: взяти €163,1 млрд допомоги біженцям в ЄС за 4 роки (а воно ж і далі триває) - і "розподілити" її на гранти українському бізнесу в Україні.

Спойлер: цих грошей вистачило би на гранти КОЖНОМУ українському бізнесу, і не раз, а 16(!) раз.

Отже. На початок 2026 року в ЄДР було 2,181 млн ФОП. Опендатабот називає їх чинними/наявними в ЄДР; за 4 роки війни їх кількість навіть зросла на 194 тис.

Щодо юридичних осіб: за підсумками 2025 року реально діяло близько 299 тис. підприємств, з них:

283,9 тис. — малі підприємства;
з них 244,9 тис. — мікропідприємства;
14,5 тис. — середні;
577 — великі.

Українське законодавче визначення малого підприємства зараз має поріг чистого доходу до €8 млн.

Я попросила програму "роздати" по 2 тисячі доларів грантів ФОПам і по 20 тис - мікро- і малим підприємствам.

На таку програму пішло б лише 6,16% від €163,1 млрд, а 93,84% залишилося б.

А тепер найцікавіше: можна було б видати кожному не один грант, а
€163,1 млрд / €10,04 млрд = 16,24.

Тобто за ті самі гроші можна було б провести 16 таких хвиль грантової програми. Або, якщо хочемо один раз роздати кожному бізнесу, можна було б підняти гранти приблизно до
€32 000 кожному малому підприємству + €3 200 кожному ФОП.

Це майже рівно весь €163,1 млрд.

За суму, співмірну з фіскальними витратами ЄС на українських біженців, можна було б одноразово видати €20 000 кожному з приблизно 284 тисяч малих підприємств України та €2 000 кожному з 2,18 млн ФОП — і витратити лише 6,2% цієї суми.

А решти €153 млрд вистачило б ще на:
житло;
ППО;
антибідність;
заводи;
інфраструктуру.

І тут є ще одна дуже цікава деталь: з 2,18 млн ФОП 302 260 мають найманих працівників. Тобто грант ФОП — це не обов'язково «дати гроші одній людині»: значна частина цих підприємців є роботодавцями.

Ну і " #партнери" нам дістались, шановні @читачі: одні вимагають боротися з росією з зав'язаними руками і ногами, підтершись папірцем, який не вартий підпису жодного американського президента (бо після Будапешту їх було вже 5ро, з них 3є - вже за часів війни з росією), інші - вимагають боротися з корупцією, якої ледь натягли на 1,5 мільярди, а самі пиляють свої гроші настільки неефективно, що нобелевські лауреати з економіки останнього півсторіччя, певно, вже свої сертифікати повикидали...

Send a message to learn more

08/08/2026

#цифрадня

Скільки має коштувати війна? Ні, не росії і Україні, з нами все ясно. росія повинна оплатити кожну копійку втрат, а Україна має витрачати все, що зможе і знайде - в себе і в світі - на те щоб відбитися, покласти росію на лопатки і врешті решт закінчити війну.

Моє питання сьогодні інше - який чек виставити Європі і Західному світу, який:
а) кинув Україну в 1994 році,
б) потім ще не знаю скільки раз кидав, не приймаючи в НАТО,
в) і кидає досі, видаючи нам по краплі, і продовжуючи фінансувати росію - через торгівлю і через іноземні бізнеси, які там лишились зі своїми інвестиціями і грішми, використовуючи Україну як живий щит, і платячи сльози, купуючи в нас (не в росії) час на підготовку до можливої війни?

Моя відповідь максимально проста.
5 тисяч доларів за кожного військового (1.000.000*5.000*12)=60 мільярдів
і
500 доларів за кожного цивільного (29.000.000*500*12)=174 мільярдів
всього 234

Зараз ми маємо від ЄС 90 мільярдів на військові потреби (частина цих грошей в Україну не надходить, певно більша частина - це вартість зброї, яку виробляють в Європі та США), якісь копійки на соціалку і НУЛЬ - на життя - військовим і собі. Український народ тягне власне життя сам. Живий щит у вигляді наших тіл Європі не коштує нічого.

Ви спитаєте, а як вони повернуть ці гроші? Все дуже просто: як тільки закінчиться війна, черги торгувати з росією знову будуть кілометрові. Попередні 15 довоєнні роки ця черга коштувала 3,5 трильйони євро. Отак і заберуть, оподатковуючи кожен євро торгівлі з росіянами. Хочуть купувати нафту в них? Легко: на кожні 100 баксів грошей перерахованих на росію 10 падають на український рахунок.

Просто почати треба вже. Позавчора. Ми не маємо класти власне життя, здоров'я, майбутнє затак. Нехай платять вже. А почати можна з російських репараційних грошей, які вже 4 років лежать працюючи на Брюсель. Не на нас.

Send a message to learn more

06/08/2026

#інвестиції #впк

#Корупція і #Зброя

Часто бачу чи то від ботів, чи то від "простих людей", тезу, що через корупцію нам нема чим відбиватися, типу якби не корупція, то була б в нас зброя, і заводи.

Ну, по-перше, станом на початок війни у Укроборонпрома було щось під 100 заводів, давно туди не заглядала, та й навряд чи покажуть скільки з них досі працюють.

Мені стало чисто математично цікаво, скільки б заводів з виробництва зброї ми могли би збудувати "аби не корупція".

Даних для цього - море, але після довгого длубання я вирішила взяти одну цифру від органа, який був створений, щоб не було цієї топ-корупції - #НАБУ.

Отже, що вони нам кажуть?

Станом на кінець 2024 року детективи НАБУ розслідували кримінальні провадження, у яких встановлені збитки державі оцінювалися у 63,4 млрд грн. Ці мільярди - не оцінка всієї корупції в Україні. Це лише сума встановлених збитків у кримінальних провадженнях НАБУ, яке розслідує виключно топ-корупцію. Корупційні злочини, що розслідуються Національною поліцією, ДБР, БЕБ, СБУ та іншими органами, до цієї цифри не входять.

Отже, що можна зробити на 1,5 мільярди доларів США? І хоча ШІ вперто відмовлявся робити такий аналіз, інформації про ціни на такі заводи - повно. Ось кілька цифр.

20 млн доларів коштує завод з виробництва патронів.
200 - завод з виробництва танків.
Заводів з виробництва дронів у нас нині сотні, тут навіть нема сенсу їх рахувати, вони дешеві (умовно від 20 тисяч доларів).

А що ж по заводам з виробництва ракет і ППО? Певно, це найбільше цікавить простих людей. І такі дані теж є ;)

1 система Петріот коштує... 1 мільярд доларів, в Україні їх наразі 7 (з порожніми зарядами, яких нема). Сам же завод коштує 8-9 млрд доларів. (Розширення наявного виробництва потяне десь 250 млн).

Мораль. Нашим топ-корупціонерам прийдеться красти 8,5/1,5=5,7 років, і це тільки на завод з виробництва Петріотів. Так що ні. Навіть якщо Україна позбудеться топ-корупції повністю, на кількості військових заводів це не надто позначиться.

Основна проблема корупції самої по собі це не її обсяги, а те, що вона розбещує суспільство. Так само, як і ухилення від сплати податків або військової служби. Або звичайне побутове кумівство.

Щоб мати розвинену економіку і потужний ВПК - "просто пєрєстать варавать" - недостатньо. Потрібні безпека і величезні обсяги інвестицій. Наприклад, перестати вимагати хабарі за виділення землі та електрики під той-самий завод. Але це вже буде геть інша історія. Не для простих людей :)

Лінки по темі - під дописом. Я не ШІ, ховати від вас публічну інформацію тільки тому що вона про війну - не буду :)

Send a message to learn more

04/08/2026

#розподілення #гранти #доходи #податки #халява #бізнес #малийбізнес

Про що я думаю, коли читаю як горять склади з 8 мільйонами книжок і величезний склад морозива? А як здогадались? ;)

5й рік війни, невже люди думають що їх омине? Чому книжки лежать на складі всі разом, а не розвозяться з друкарні по школам, куди вони і були призначені?

Чому великий виробник тримає один склад (бо так вигідніше), а не 100 в різних місцях України, бо так теж вигідно (можна зекономити на доставці)? Я думала, що всім дійде ще з березня 22 року, коли росія першим ділом спалила склади з їжею (розподільчі центри чи то фоззі, чи то ще якого рітейла)

Чому у нас досі 3 великих виробника морозива, а не 300 середніх і 3 тисячі хендмейд вагончиків, які виготовляють - і тут же продають?

А я скажу чого. Тому що довгі роки українцям не давали можливість наростити жирок, а починали скубати вже від 18ї гривні доходу. В нас вигадали поняття "податкової повинності", і незалежно від того чи є в тебе дохід чи нема - мусиш платити, приміром, ЄСВ "за себе" і двічі на місяць - за найманих працівників, яких мусиш найняти на мінімалку щомісяця, навіть якщо вони тобі потрібні на 1 день, чи 1 годину.

За часи вже стількох криз, АТО і повномасштабки з України втік малий бізнес (до Польші переважно), низькооплачуваний персонал і схематозники (до Німеччини переважно), лишились великий бізнес, його працівники (переважно постарше), і та частина малого бізнесу, який або не може поїхати через вік і зобов'язання перед своїми старими, і тому що "прив'язаний" до землі нерухомістю, землею і в принципі - фізичними активами. І звісно аграрії теж лишились, бо це: а) вигідно, б) багатотисячолітня звичка.

То що треба зробити, щоб малий бізнес знову ожив? Скажу сакральне.

Треба залити його "безумовним доходом" так, як заливають нероб в Німеччині і Швейцарії вже п'ятий рік. На відміну від них, бізнес тут з останніх сил ще паше. Перерозподіл грошей, які витрачають на неробство приміром в Німеччині, на український дрібний бізнес - це 22–24 тис. євро на рік.

Тут нема помилки. Для непрацюючого самотнього українського біженця повна вартість для бюджету Німеччини зазвичай становить близько 22–24 тис. євро на рік, а в регіонах із високою вартістю житла може перевищувати 27–30 тис. євро на рік. Сюди входять:

💩 Грошова виплата (Bürgergeld / Grundsicherung) 563 (На особисті потреби (харчування, одяг, транспорт, зв'язок тощо).
💩 Оренда житла 600–900 (Оплачується Jobcenter, залежить від міста і допустимої норми оренди. У великих містах часто більше.)
💩 Опалення та комунальні послуги 100–180 (Якщо вони не включені в оренду. Також покриваються в межах «розумних витрат»)
💩 Медичне страхування 250–350 (Держава сплачує внесок до державної системи медичного страхування.)
💩 Інтеграційні курси, адміністрування та інші програми (у середньому) 100–250 (Мовні курси, робота Jobcenter, інтеграційні заходи, одноразові виплати тощо.)

Знаєте що можна зробити на 22 тисячі євро в Україні?
❤️ покрити ВСІ виробничі витрати харчового мікробізнеса (пакування, сировина, оплата праці, оренда виробничих потужностей)
❤️ купити 2 невеличких станка і розпочати агропереробний бізнес (сушка, заморозка, випаровування, подріблення тощо)
❤️ найняти (офіційно) 2х людей на рік (в Києві), в селах і малих містечках вдвічі більше

І щоб двічі не вставати. Та-сама Німеччина за період 2005–2021рр. експортувала до росії товарів і послуг на суму 400–450 млрд €. Імпортувала - 350–420 млрд €. Оскільки вона заробляла і на тому, і на іншому (експорт товарів з високою доданою вартістю, імпорт сировини і перетворення її на товари з високою доданою вартістю), сміливо можна сумувати ці цифри і вийти на загальний товарообіг в 800-900 мільярдів баксів.

Уявляєте скільки бізнесів можна на ці гроші профінансувати в Україні? Ні? То давайте порахуємо.

800 мільярдів / 22 тисячі = 36 мільйонів. Ваккурат як довоєнне населення України.

Завіса...

Send a message to learn more

03/08/2026

#культорологічне

Складні дописи ФБ все краще і краще ховає за мусором для масовки, але коли це мене зупиняло? :) Тож, тримайте продовження "саги про створення середнього класу", на цей раз - з присмаком росіянського г?вна. Ну, вибачайте, аналіз не має бути приємним.

Сьогодні я розповім історію про "судний серпень росії", який бував в їх історії вже не одноразово. Склади Вайлдберіз - це історія не про зникнення маркетплейсів, які торгували китайськими трусами і дронами. Це історія про кінець середнього класу однієї дуже великої країни, яка намагалась бути розумною, але все втратила в кілька десятиліть новітньої історії, коли купка доволі розумних людей вирішила віддати свою долю в руки КДБістів.

Російській гній суспільства давно гниє в українській землі, щомісяця прибуваючи по +30 тисяч невдах, які хотіли легких грошей, а отримали – могилу. Інший сорт російського гною, який встиг вивести статки – радо прийнятий толерантною європонькою, яка любить боротися з грішми простих людей за своїми межами, але радо приймає статки будь-якого походження, якщо вони вміло виведені з-під санкцій (якщо вони в принципі були накладені, тобто в більшості випадків – ні).

Зі складами Вайлдберіз згорів російський середній клас, який думав заробити за власне мовчання і бездіяльність. Сотні тисяч дрібних підприємців дивляться як горять їх некуплені автівки, квартири і подорожі цивілізованим цвітом. Віднині шлях у них – в один бік: банкрутство – бідність – контракт зі збройними силами – українські соняхи.

Та мій допис не про росіян, з ними все ясно.
Питання - чи далеко пішла наша держава, коли вирішила боротися не лише з росіянами, а й з власним народом, загоняючи його в ту саму пастку. Дзеркально відображаючи той самий «шлях клієнта», тільки з невеликою поправкою «входу»: зробити бідним українця (непогано) вдається і росії, а от далі вже українська держава просто користується його банкрутством внаслідок втрати роботи і бізнесу і радо пропонує гроші за службу у війську, яке наразі є єдиним гарантованим постачальником доходу, але не гарантує ні життя, ні здоров’я. Тільки 15 мільйонів твоїй родині, якщо загинеш. А якщо в тебе нема родини – тим краще, ці гроші лишаться в казні.

Україна сьогодні – ЄДИНА країна ЄС, де оподатковується ніщєта. Тобто кожна гривня вище 18ї. Тільки подивіться на ці цифри, люб’язно надані ШІ.

Країна Неоподатковуваний мінімум
🇫🇮 Фінляндія ≈20 000 €/рік
🇩🇪 Німеччина ≈12 100 €/рік
🇦🇹 Австрія ≈13 300 €/рік
🇵🇱 Польща ≈7 100 €/рік
🇭🇷 Хорватія ≈8 400 €/рік
🇺🇦 Україна 0 €

Якщо ми хочемо вийти з цієї війни з бодай яким середнім класом, що лишився на цій землі – треба щось робити. Бо не знаю як росія, а в нас лишаться корупціонери, що заробляють на ухиляції, та ніщеброди, яким не стало сил і умов вирости до середнього рівня, бо їх общипали вже на 18 гривнях доходу. Звісно, якщо вони взагалі лишаться живими і з бодай яким вцілілим майном.

Військові мають шанси вийти з цієї війни багатшими, та ось тільки вірогідності вийти їм з війни живими з кожним роком служби все менше…

Send a message to learn more