Федерація роботодавців України, 01030, м. Київ, вУлица Михайла Коцюбинського, 1, Kyiv (2026)

29/05/2026

ФРУ розпочинає пілотний проект з Приватбанком з надання кредитно-грантової підтримки ЄБРР та ЄІБ постраждалим підприємствам на придбання промислового обладнання (верстатів).

✅ Кредитна лінія ЄБРР передбачає надання кредитів українським МСП (до 250 працівників та з оборотом до 50 млн євро) розміром від 300 тис євро до 3 млн євро.

✅ Розмір гранту – 10-15 % кредиту (стандарт) + 15 % для постраждалих підприємств (максимум 25-30 % гранту).

✅ Кредитування може здійснюватися на умовах державної програми 5-7-9.

✅ Фінансування надається на визначений перелік продукції, затверджений ЄБРР.

❗️ФРУ узгодила з Приватбанком включення промислового обладнання (верстатів) українського та іноземного виробництва до переліку продукції, яка братиме участь у програмі, після погодження в індивідуальному порядку з потенційним замовником.

Основну інформацію про кредитну лінію EU4Business-EBRD Ви можете отримати тут:
https://www.eu4business-ebrdcreditline.com.ua/uk/

📍Якщо ваша компанія зацікавлена у придбанні верстатів у рамках кредитної лінії ЄБРР, просимо заповнити форму для подальшого зв’язку:
https://forms.gle/TiwrcAGbuPJ6xYUg9

☎️ З питаннями звертайтесь: Анастасія Шевченко [email protected]

29/05/2026

Днями у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України обговорили реформу запобігання та контролю промислового забруднення, а також запровадження уніфікованих дозволів.

Міністерство повідомило, що на виконання Закону «Про інтегроване запобігання і контроль промислового забруднення» наразі прийнято всі необхідні підзаконні нормативно-правові акти, запущено в Екосистемі Реєстр, проведено тренінгову програму отримання ІДД, переведено на українську мову 14 довідкових документів.

У подальших планах – завершити розроблення дорожньої карти імплементації положень оновленої Директиви 2010/75/ЄС (Директива 2024/1785) та провести повноцінну імплементацію вимог цієї директиви, зокрема розробити накази:

- про внесення змін до технологічних нормативів теплосилових установок з тепловою потужністю понад 50 МВт;

- затвердити екологічні нормативи для установок, що виробляють діоксид титану та для установок, де використовуються органічні розчинники.

З практичної точки зору, у планах – видача перших дозволів, а серед викликів – спрощення та цифровізація процедури отримання дозволів на викиди в атмосферне повітря.

Етапами впровадження уніфікованих дозволів є:

формування оновленої моделі адміністративної процедури видачі дозволів,
впровадження та налаштування єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи для подання, розгляду та видачі дозволів на викиди,
гармонізація нормування викидів із вимогами законодавства ЄС, включаючи підходи до середніх спалювальних установок та інтегрованих екологічних стандартів,
розширення функціоналу IT-системи шляхом поступової інтеграції модулів щодо регулювання у сферах водокористування та управління відходами.
Реалізація цього підходу дозволить гармонізувати законодавство з правом ЄС та поступово перейти до цифрової інтегрованої моделі управління екологічними дозволами.

Серед планів:

- утворення Міжвідомчої робочої групи щодо підготовки пропозицій до Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, на 2027 рік;

- проведення експериментального проекту регулювання ЛОС, на 2028 рік;

- удосконалення процедури видачі дозволів в атмосферне повітря та впровадження IT- рішення та запровадження протягом 2029-2030 років уніфікованих дозволів.

В межах впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED) заплановано розробку 10 секторальних дорожніх карт впровадження НДТМ, створення технічного Центру НДТМ та підтримку екоінспекції в частині нових методик вимірювання та вимірювального обладнання.

Серед інших питань до Міністерства вкотре торкнулися проблеми масштабності впровадження НДТМ, як з точки зору ресурсів, так і точки зору часових термінів.

У відповідь начальник Управління охорони навколишнього природного середовища Богдан Семененко зазначив, що підприємства мають ще чотири роки (з 2025 по 2029 рр) для отримання Дозволу; чотири роки після затвердження НДТМ, щоби оновити Дозвіл, тобто привести у відповідність до висновків. Окрім цього, підприємства мають можливість подати Заяву і отримати відступ до 7 років, тобто у підприємств є строк до 10 років, аби провести модернізацію та забезпечити роботу.

Присутній на заході Габріель Зауер, директор проєктів «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України» та «ІКІ Інтерфейс» в Україні (GreenUkraine) GIZ, зазначив, що подібний шлях пройшла і німецька промисловість. Однак німецькі підприємства мали більше часу для впровадження подібних екологічних підходів.

29/05/2026

🇺🇦 Роботодавці, профспілки та міжнародні партнери — разом на шляху до фіксації збитків завданих агресією рф

ФРУ, Федерація профспілок України (ФПУ) та Офіс Реєстру збитків для України (RD4U) провели тристоронню зустріч щодо практичних механізмів фіксації збитків, збору доказів та підготовки заяв до міжнародного компенсаційного механізму.

💬 «З початку повномасштабної війни на підприємствах загинули 15 578 працівників. Людський капітал є найбільшою і найважче вимірюваною втратою України.» — Сергій Бизов, Голова ФПУ

Щодо юросіб – ФРУ розробляє практичний маршрут для бізнесу: від фіксації збитків — до міжнародних механізмів компенсації та відновлення

💬 «Шляхи документування збитків навіть у межах національного права фрагментовані. Наше завдання — зробити цей шлях покроковим, практичним і зрозумілим.» — Олеся Снєгірьова, секретар Комітету ФРУ з питань відшкодування збитків бізнесу

📌 Обговорили:
▪️ поточний стан міжнародного компенсаційного механізму
▪️ доказову базу та оцінку збитків
▪️ практичні труднощі бізнесу при підготовці заяв
▪️ роль бізнес-асоціацій і профспілок у супроводі підприємств та працівників

🤝 Домовились:
▪️ Підписати тристоронній меморандум про співпрацю
▪️ розробити спільні практичні навчальні продукти на основі системного підходу та стандартизації
▪️ напрацювати покрокові рекомендації: від фіксації збитку до подачі заяви
▪️ координувати інформування бізнесу та працівників на національному рівні

📞 Контактна особа: Олеся Снєгірьова (Олеся Снєгірьова), Комітет ФРУ з питань відшкодування збитків
✉️ [email protected]

Детальніше читайте на Сайті ФРУ: https://fru.ua/ua/media-center/news/fru/fiksatsia-ta-kompensatsia-zbytkiv-zavdanykh-ahresiieiu-rf

29/05/2026

📌18 червня в Індустріальному парку «Біла Церква» відбудеться форум «Industrial Evolution: виробництво вмикає економіку»

Запрошуємо вас доєднатися до обговорення тенденцій і можливостей для розвитку української промисловості.

✒️Серед спікерів:

🖋️ Василь Хмельницький, Ініціатор форуму Industrial Evolution, засновник холдингу UFuture

🖋️ Руслан Іллічов, Генеральний директор Федерації роботодавців України

🖋️ Сергій Тігіпко, Власник компаній Групи «ТАС»

🖋️ Костянтин Єфименко, Президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма»

🖋️ Володимир Поперешнюк, Співвласник Нової пошти

🖋️ Данило Гетманцев, Голова комітету Верховної Ради України
з питань фінансів, податкової та митної політики

🖋️ Дмитро Кисилевський, Заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку, відповідальний у ВРУ за політику «Зроблено в Україні»

Програма та Спікери https://industry.forumkyiv.org/

📍 Місце: Індустріальний парк «Біла Церква» https://www.google.com/maps/place/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA+%22%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0+%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0%22/@49.7825317,30.1810302,824m/data=!3m2!1e3!4b1!4m6!3m5!1s0x40d3692474f668bb:0x1ea3f2212b99d2e2!8m2!3d49.7825317!4d30.1810302!16s%2Fg%2F11gwmgncw2?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI2MDUyNi4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D
▪️Аудиторія: 1 500+ учасників

Серед учасників форуму керівники та власники виробничих компаній, представники центральної та місцевої влади, банкіри, інвестори та фінансові установи.

🖊️Основні теми:

✅Як у 2026 році працюють державні стимули для виробництва і що реально дає результат

✅Як виробництво працює в умовах енергетичних обмежень, зростання витрат і воєнних ризиків

✅Де виробництву брати людей в умовах дефіциту кадрів і як навчання впливає на продуктивність

✅Де виробництву брати капітал в умовах ризику і як працюють фінансові та страхові інструменти

✅Які технології допомагають компенсувати дефіцит людей і підвищувати ефективність виробництва

✅Як виробникам знаходити клієнтів і експортувати в умовах скорочення вітчизняного ринку, нових правил, логістичних обмежень і регуляцій

Участь безплатна за попередньою реєстрацією - https://bila-tserkva.ticketsbox.com/event/industrial-evolution-virobnitstvo-vmika-ekonomiku.html

29/05/2026

ФРУ бере активну участь у підготовці нового Митного кодексу України за стандартами ЄС

Федерація роботодавців України активно долучилася до роботи над новим Митним кодексом України, який розроблявся відповідно до вимог митного законодавства Європейського Союзу. Заступниця Генерального директора ФРУ з питань європейської інтеграції Юлія Гончарова стала заступником керівника робочої групи від бізнес об’єднань та спільно з Міністерством фінансів, Держмитслужбою, європейськими експертами забезпечувала експертизу положень майбутнього Кодексу, який має стати одним із ключових елементів приєднання України до спільного ринку ЄС.

До обов’язків ФРУ увійшло опрацювання Розділу VI «Випуск у вільний обіг» та одного з найбільш оновлених розділів нового Кодексу — Розділу VII «Спеціальні процедури». Представники провідних компаній та об’єднань ФРУ, які є членами ФРУ надавали пропозиції та зауваження, зокрема до цих розділів.

Саме цей розділ передбачає запровадження нових підходів до транзиту, переробки, спеціального використання товарів, функціонування вільних зон та інших процедур, які є особливо важливими для підприємств, що працюють у кооперації з європейськими партнерами або планують спільне виробництво з компаніями ЄС.

У ФРУ наголошують, що нові правила мають суттєво розширити можливості для українського бізнесу, оскільки чинне законодавство часто обмежує використання окремих інструментів та процедур, які вже давно працюють у Європейському Союзі.

Проєкт нового Митного кодексу вже передано на оцінку до Європейської Комісії. Упродовж 2025–2026 років відбулися численні консультації з експертами ЄС, зокрема представниками Directorate-General for Taxation and Customs Union (TAXUD), які проводили детальну оцінку відповідності документа європейському праву. За цей період проведено понад 60 засідань робочої групи загальною тривалістю більше 150 годин, а також низку публічних обговорень і експертних круглих столів за участі бізнесу.

Новий Митний кодекс розроблений на основі Митного кодексу ЄС та низки європейських регламентів. Документ містить 17 розділів та 781 статтю. Він передбачає комплексне оновлення підходів до митних процедур, електронного декларування, застосування гарантій, митного контролю та взаємодії між державою і бізнесом.

Серед ключових нововведень — перехід до європейської концепції митних процедур замість чинної системи митних режимів, розширення можливостей електронної взаємодії, запровадження сучасних цифрових систем та гармонізація правил обміну даними відповідно до стандартів ЄС.

Також документ передбачає спрощення процедур для добросовісних операторів, розвиток авторизацій, нові механізми митного контролю та більш гнучкі інструменти для міжнародної торгівлі і виробничої кооперації.

Голова Митного комітету ФРУ Анатолій Макаренко під час зустрічі з бізнесом наголосив, що новий Кодекс стане важливим етапом інтеграції України до європейського митного простору та переходу до спільних правил роботи з ЄС.

«ФРУ входить в робочу групу з опрацювання нового Митного кодексу України, який має відповідати вимогам ЄС. І це буде перехідний Закон, який на 90% відповідає діючим правилам ЄС, приблизно 10% — це перехідні положення», — зазначив Анатолій Макаренко.

За його словами, ухвалення нового Кодексу необхідне не лише для гармонізації законодавства, а й для практичної інтеграції української митниці до європейських систем та процедур.

«ЄС попередньо готовий визнати наші авторизації АЕО та інші — за умови введення перехідного Кодексу з присвоєнням коду авторизації ЄС», — підкреслив він.

У ФРУ наголошують, що активна участь бізнес-спільноти у підготовці нового Митного кодексу є критично важливою для створення сучасної, прозорої та прогнозованої митної системи, яка відповідатиме європейським стандартам, сприятиме розвитку міжнародної торгівлі, промислової кооперації та інтеграції України до єдиного економічного простору ЄС.

Більш детальний розгляд проекту Митного кодексу відбудеться 16 червня ц.р. під час засідання Митного комітету ФРУ.

29/05/2026

Новинки від ARAMIS на Міжнародному Промисловому Форумі🔥
Ruslan Illichov та Sergey Shevchenko діляться деталями у відео

Відео Aramis Laser Systems

29/05/2026

Завершив свою роботу Міжнародний промисловий форум 2026. Згадуємо яскраві моменти та готуємо для вас історії успіху його учасників із великої Родини ФРУ 💛💙

28/05/2026

В межах Міжнародного промислового форуму провели панельну дискусію «Промисловий Рамштайн: повоєнне відновлення та модернізація української промисловості».

В центрі обговорення – проблеми та перспективи реалізації «Промислового Рамштайну» — ініціативи, започаткованої Федерацією роботодавців України та підтриманої Урядом, яка покликана об’єднати державу, бізнес і міжнародних партнерів для відновлення та технологічної модернізації української промисловості.

У межах дискусії були представлені фактично всі ключові стейкхолдери Промислового Рамштайну – постраждалі від війни підприємства та підприємства, що модернізуються; провідні виробники верстатів, представники Міністерства економіки України, Експортно-кредитного агентства України, банківської системи та іноземних партнерів.

Модератор дискусії – генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, наголосив, що питання відновлення промисловості вже сьогодні має стати одним із ключових елементів економічної політики держави та міжнародної підтримки України. Він наголосив на досвіді повоєнного відновлення Німеччини, зазначивши, що після Другої світової війни саме розвиток верстатобудування став одним із драйверів швидкої індустріалізації та формування потужної експортоорієнтованої економіки ФРН.

Серед корисних для України прикладів — діяльність спеціального фонду ERP, створеного за рахунок коштів «плану Маршалла». Завдяки цьому механізму німецькі підприємства отримували доступні кредити на закупівлю обладнання та модернізацію виробництва через державний банк розвитку KfW та мережу комерційних банків. Саме такі інструменти довгострокового пільгового фінансування могли б стати ефективною моделлю і для України.

Водночас повоєнне відновлення України має стати не лише процесом відбудови зруйнованих підприємств, а й можливістю для масштабної технологічної модернізації, розвитку сучасного машинобудування та інтеграції української промисловості до європейських виробничих ланцюгів. Тому значну увагу було приділено технологіям, що мають ключове значення для відновлення та модернізації української промисловості: сучасному виробничому обладнанню, автоматизації, енергоефективним рішенням.

Зокрема, засновник та СЕО Aramis Laser Systems Сергій Шевченко підкреслив, що державні програми підтримки вже допомагають українським підприємствам модернізувати виробництво та інвестувати у сучасні технології навіть в умовах війни. За його словами, через дефіцит кадрів бізнес дедалі активніше впроваджує автоматизацію та роботизовані рішення, а український ринок має значний потенціал для масштабного оновлення виробничих потужностей і зростання експорту.
«Ринок України має великі можливості для експортного ривка. Але для цього потрібно провести комплексну модернізацію виробничих потужностей і закуповувати сучасні засоби виробництва», — наголосив Шевченко.

Генеральний директор компанії «Пожмашина», яка використовує у своїй роботі понад 50% українського обладнання, Олег Авер’янов додав, що державні програми підтримки промисловості та політика локалізації потребують розширення та жорсткішого контролю, особливо у сфері оборонних закупівель.

Окремий блок дискусії був присвячений співпраці з Німеччиною як одним із ключових партнерів України у промисловій модернізації. У 2025 році Німеччина стала другим після Китаю найбільшим постачальником верстатів в Україну. Вартість імпорту німецького обладнання становила близько 90 млн доларів США, тоді як імпорт із Китаю — 130 млн доларів.
У Федерації роботодавців України наразі сформовано перелік із понад 500 одиниць обладнання, необхідного постраждалим українським підприємствам для відновлення виробництва. Близько половини цього обладнання виробляється саме у Німеччині.

Представниця компанії EMAG Group Ольга Кляйн наголосила, що компанія розглядає Україну як стратегічного партнера для розвитку сучасної промисловості та бачить значний потенціал українських підприємств у сфері високотехнологічного виробництва. Водночас вона звернула увагу на потребу у зрозумілих механізмах фінансування, структурованих проєктах і партнерських інструментах, які дозволять міжнародним компаніям активніше працювати з українським ринком.
«Відновлення української промисловості — це створення нової економіки: сучасної та інноваційної. І ми готові бути поруч як партнери, інвестори та союзники», — наголосила Кляйн.

Член правління Німецько-української промислово-торговельної палати (АНК) Віталій Верещагін також підтримав думку про те, що Німеччина, залишаючись одним з ключових партнерів України у наданні військової підтримки, зацікавлена і в тому, щоб бути генеральним партнером модернізації української промисловості. Німецькі технології та обладнання є одними з найбільш затребуваних серед українського бізнесу, тому лобіювання створення ефективних стимулів для збільшення постачань німецького промислового обладнання в Україну має бути спільною метою ФРУ та АНК як потужних об’єднань бізнесу, зацікавленого у модернізації.

Спікери також зосередилися на оцінці ефективності чинних державних механізмів підтримки бізнесу та пропозиціях щодо нових інструментів, здатних пришвидшити відновлення промислового сектору.

Зокрема, Голова правління Експортно-кредитного агентства України Руслан Гашев та директор департаменту промислової політики Мінекономіки України Роман Кропивницький розповіли про діючі механізми підтримки, включаючи державну грантову програму, механізми 5-7-9 та страхування військових ризиків.

Зазначили також суттєве просування українського уряду у роботі з іноземними партнерами щодо запровадження нових інструментів підтримки Промислового Рамштайну та анонсували розширення коаліції підтримки Промислового Рамштайну під час щорічної Конференції з відновлення України, яка незабаром відбудеться у Гданську.

Значною у підтримці ініціативи є також роль банківського сектору України, який вже зараз реалізує масштабні програми підтримки промисловості від міжнародних донорів, включаючи ЄБРР, ЄІБ, IFC тощо. Окремим ефективним інструментам та програмам був присвячений виступ Юлії Вітки, керівниці міжнародних та державних програм для бізнесу АТ КБ «Приватбанк».

Учасники дискусії наголосили на тому, що лише об’єднання зусиль бізнесу, урядів та міжнародних організацій забезпечить необхідне українській промисловості відновлення. ФРУ і далі представлятиме інтереси українського бізнесу та просуватиме проекти відновлення та модернізації промисловості як всередині України, так і у міжнародній площині. Дякуємо всім учасникам за спільну роботу.

28/05/2026

ФРУ представлятиме позицію українського бізнесу на майданчику взаємодії держави, інвесторів та бізнес-спільноти у питаннях приватизації, оренди держмайна, релокації підприємств та відновлення промисловості.

📌 Для бізнесу це відкриває нові можливості:

▪️ оперативної комунікації з ФДМУ щодо проблем підприємств у сфері оренди та взаємодії з держмайном;
▪️ пошуку виробничих площ та приміщень для релокації;
▪️ супроводу відновлення підприємств;
▪️ напрацювання рішень щодо індустріальних парків та нових виробничих майданчиків;
▪️ взаємодії з потенційними інвесторами та міжнародними партнерами.

💡Рада при ФДМУ створена за ініціативи нового очільника Фонду — Дмитро Наталуха. Мета – співпраця щодо приватизації, оренди та ефективного використання активів. Дякуємо та цінуємо ініціативу щодо удосконалення взаємодії держави та бізнесу

🤝 У межах попередньої комунікації з Головою ФДМУ Федерація роботодавців України також презентувала власні ініціативи щодо:

▪️ створення системного механізму взаємодії для релокації підприємств;
▪️ формування бази доступних об’єктів для переміщення виробництва;
▪️ пошуку приміщень для відновлення бізнесу;
▪️ залучення державних активів до процесів економічного відновлення України.

Для ФРУ це — ще один практичний інструмент системного захисту українського бізнесу та розвитку промислового потенціалу України в умовах війни та післявоєнного відновлення.

📞 Контактна особа: Олеся Снєгірьова, Комітет ФРУ з питань захисту бізнесу та прав власності
✉️ [email protected]
Олеся Снєгірьова

28/05/2026

ФРУ презентувала новий механізм державної підтримки участі вітчизняних виробників у міжнародних закордонних виставках

Сьогодні Федерація роботодавців України провела онлайн-зустріч із вітчизняними компаніями, під час якої презентувала положення Постанови Кабінету Міністрів, якою передбачена державна підтримка участі вітчизняних виробників у провідних закордонних міжнародних виставках.

Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов відзначив, що саме ФРУ стала ініціатором створення такої програми підтримки. І поштовхом для цього став досвід Федерації в організації Національних стендів України на міжнародних виставках.

Починаючи із 2022 року після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну вітчизняні виробники втратили ринки збуту своєї продукції всередині країни. Саме тому починаючи з 2022 року Федерація запровадила новий напрям роботи, а саме, підтримка участі українських компаній у міжнародних виставках у складі Національних стендів України.

Протягом останніх чотирьох років ФРУ виступила організатором і співорганізатором Національних стендів на понад 25 провідних європейських та світових виставках. Деякі з них були організовані за підтримки міжнародних донорів. Але практика показала, що виробники потребують системної державної підтримки виставкової діяльності та просування українських товарів на світові ринки. До того ж українські виробники потребували рівних умов із іноземними виробниками, оскільки багато країн вже мають подібні програми державної підтримки та фінансування участі власних компаній на міжнародних виставках. І саме із ініціативою розроблення відповідної національної програми ФРУ звернулась до Міністерства економіки.

Результатом спільної роботи експертів ФРУ та Мінекономіки став механізм, затверджений постановою КМУ від 20 травня 2026 р. № 637, а також передбачені в бюджеті кошти на фінансування цієї програми.

Ми вдячні Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України за спільну роботу, а також народному депутату ВР України Дмитру Кисилевському, який виступив у Парламенті на підтримку державного фінансування цієї програми. Також вдячні всім компаніям з родини ФРУ, разом із якими ми проходили весь досвід виставкової діяльності протягом цих років.

Механізм, затверджений Урядом, передбачає підтримку участі компаній у провідних закордонних міжнародних виставках саме у складі Національних (колективних) стендів (експозицій). Під час зустрічі фахівці ФРУ наголосили на цьому та поділились власним практичним досвідом організації таких стендів. Організаторами таких стендів можуть виступати об’єднання бізнесу (об’єднання роботодавців, галузеві об’єднання та асоціації).

Саме практика представлення колективних стендів показала, що національні стенди – це довіра з боку потенційних партнерів. Саме такі національні стенди демонструють не просто можливості конкретних компаній, а спроможність і можливості цілих галузей економіки.

📄 Зупинимось на деяких основних моментах постанови.https://fru.ua/images/doc/2026/pkmu637_vystavky.pdf

✅ Право на компенсацію витрат за участь у виставках мають організатори та учасники саме національних (колективних) стендів (експозицій).

✅ Отримувачами компенсації можуть бути юридичні особи незалежно від форми власності, КВЕД яких відносяться до секції С «Переробна промисловість», а також об’єднання бізнесу (неприбуткові організації).

Постановою передбачено і ряд застережень, щодо того, в яких випадках компанія не може претендувати на отримання компенсації, які є аналогічними до інших державних програм.

✅ Постанова визначає перелік витрат, як в Україні так і за кордоном, які можуть бути компенсовані. Серед них, зокрема, такі: платежі, пов’язані безпосередньо із виставкою та послугами організаторів (площа, оренда необхідного виставкового обладнання, електроенергія, вода, охорона, реєстраційні внески та електронні каталоги учасників), транспортування виставкових зразків (транспортні витрати, розвантаження і монтаж), монтаж безпосередніх виставкових стендів, друк роздаткових матеріалів, витрати на відрядження (не більше 5 осіб).

✅ Також постановою передбачені конкретні вимоги щодо документів, які можуть бути надані на підтвердження відповідних витрат.

✅ Щодо обсягів компенсації для виробничих компаній передбачена можливість співфінансування, де держава може компенсувати до 70% витрат. А сума компенсації на відповідний бюджетний період для однієї компанії не може перевищувати 250 розмірів мінімальної заробітної плати, що затверджена на початок відповідного періоду (станом на 01.01.2026 розмір мінімальної заробітної плати становить 8 647,00 грн.).

Для об’єднань бізнесу передбачена можливість отримання компенсації до 100% витрат, а загальна сума компенсації на відповідний бюджетний період не може перевищувати 1250 розмірів мінімальної заробітної плати.

Обсяг видатків в межах цієї програми на 2026 рік становить 50 млн грн. Розпорядником коштів є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

✅ Окрім того, на компенсацію участі можуть розраховувати учасники тих виставок, які будуть визначені пріоритетними відповідно до пропозицій і потреб бізнесу. Відповідний перелік виставок на кожних бюджетний період затверджуватиметься наказом Мінекономіки.

Наразі ФРУ опрацьовує отримані від потенційних учасників і організаторів пропозиції щодо виставок та звернеться до Мінекономіки з ініціативою включення їх у перелік.

✅ Також постанова закріплює терміни прийому заявок та підтверджуючих документів для компенсації до Мінекономіки, а також строки розгляду таких заявок та надання додаткових документів і обґрунтувань від компаній (по 5 робочих днів). Так, до 31 жовтня поточного року прийматимуться заявки на компенсацію витрат за участь у виставках, які відбулись в період з 01 січня до 30 вересня поточного року. А за участь у виставках, які відбуватимуться у період з 01 жовтня до 31 грудня поточного року, період прийому документів на компенсацію, триватиме до 1 квітня наступного року. Також постановою затверджена форма заявки.

Вже цього літа розпочнеться практична реалізація програми. І саме практичний досвід надасть можливість оцінити механізм дії програми на практиці.

Команда ФРУ продовжує роботу та вже готується до декількох виставок, що відбуватимуться цього року

Експерти ФРУ готові надати консультації щодо участі у виставках, механізму дії державної програми підтримки та норм Постанови КМУ. Для цього пропонуємо скористатися сервісом Help Desk ФРУ (https://helpdesk.fru.ua/) та замовити відповідну послугу «Участь у міжнародних виставках» (https://helpdesk.fru.ua/uchast-ukrainskykh-kompanii-u-mizhnarodnykh-vystavkakh)

Інформація щодо майбутніх виставок, підготовкою та організацією національних стендів на яких займається Федерація, оприлюднена та оновлюється на сайті ФРУ у розділі «Анонси» та на сервісі Desk ФРУ.

28/05/2026

⚡️ Федерація роботодавців України разом із компаніями-учасницями провела робочу зустріч із керівництвом НЕК «Укренерго».

Обговорювали:
▪️ поточний стан енергосистеми;
▪️ підготовку до осінньо-зимового періоду;
▪️ тарифну політику;
▪️ розвиток розподіленої генерації.

🏭 У дискусії взяли участь компанії-члени ФРУ, які представляють металургійну, гірничодобувну, деревообробну, скляну, аграрну та інші ключові галузі промисловості.

Для Федерації надзвичайно важливо забезпечити стабільну роботу промислових підприємств. Тож ми активно підтримуємо постійний діалог між промисловістю, енергетиками та державними органами, адже саме від цього залежить енергетична та економічна безпека країни.

🤝 Саме тому ми системно проводимо такі зустрічі і вдячні НЕК «Укренерго» за відкритість до діалогу та конструктивну співпрацю.

🔋 Представники «Укренерго» повідомили, що після надзвичайно складного зимового періоду енергосистема зараз працює у збалансованому режимі.

Наразі триває масштабна ремонтна кампанія на об’єктах генерації та мережах.

Енергетики вже готуються до різних сценаріїв проходження осінньо-зимового періоду.

Розподілена генерація

⚙️ Однією з ключових тем зустрічі став розвиток розподіленої генерації, зокрема – газової когенерації.

Представники бізнесу зазначили, що більшість великих підприємств уже інвестують або планують інвестувати у власні генеруючі потужності для забезпечення енергетичної незалежності. Частина компаній також розглядає можливість працювати на ринку електроенергії або передавати надлишки потужності в загальну мережу.

«Укренерго» підтвердило зацікавленість у розвитку нових генеруючих потужностей у регіонах, які найбільше постраждали від руйнувань енергетичної інфраструктури. Зокрема, завдяки оголошеному Урядом Конкурсу на будівництво нової генеруючої потужності.

Зазначимо, що завдяки системній роботі Федерації роботодавців України та Уряду булоухвалено важливі рішення для розвитку розподіленої генерації та енергетичної незалежності:
* збільшено ліміт кредитів «5-7-9» для енергопроєктів до 250 млн грн;
* до програми додано когенераційні установки;
* продовжено до 2029 року пільги з ПДВ та мита на енергетичне обладнання;
* спрощено умови імпорту літій-іонних акумуляторів;
* запроваджено спеціальні ціни на газ для газової генерації.

ФРУ послідовно відстоювала ці рішення у зверненнях до Уряду для прискорення розвитку малої та розподіленої генерації в Україні.

Окремо учасники зупинилися на проблемах активних споживачів та нормативних бар’єрах для реалізації проєктів із «прямими лініями» між підприємствами у разі пошкодження мереж.

Тарифи та навантаження на промисловість

📈 Під час дискусії представники промисловості наголосили на суттєвому зростанні частки енергетичних витрат у собівартості продукції та ризиках подальшого підвищення тарифного навантаження.

Зокрема, у деяких галузях частка енергетичних витрат у собівартості продукції зросла з приблизно 20 % до 35 %.

Обговорили ключові фактори, які впливають на необхідність перегляду тарифів на передачу електроенергії та оперативно-диспетчерське управління.

Це:
▪️ лібералізація Регулятором прайс-кепів;
▪️ зменшення обсягів відпуску та передачі електроенергії;
▪️ збільшення технологічних втрат;
▪️ витрати на підтримку стабільності енергосистеми;
▪️ навантаження, пов’язане з механізмом ПСО перед «зеленою» генерацією, та зростання курсу іноземних валют відносно гривні, адже ціна кожного МВт фіксується у євро.

Представники «Укренерго» пояснили, що компанія враховує зміну структури генерації, наслідки руйнувань мереж та зміну логістики передачі електроенергії всередині країни.

🏭 Бізнес, зі свого боку, наголосив: подальше зростання тарифів призводить до скорочення промислового споживання та стимулює підприємства переходити на автономну генерацію.

Також окремо обговорили проблему чинної моделі ПСО та перехресного субсидування.

Промисловці зазначили, що цей механізм дедалі сильніше впливає на конкурентоспроможність українських підприємств.

☀️ Учасники дискусії звернули увагу на стрімке зростання кількості домогосподарств із сонячною генерацією (+17 %) та активний розвиток автономних систем. На думку бізнесу, ці тенденції можуть посилити дисбаланси на ринку електроенергії та вже впливають на балансування системи й модель ПСО.

Захист енергооб’єктів

🛡️ Ще одним важливим блоком обговорення став фізичний захист об’єктів розподіленої генерації та енергетичної інфраструктури.
Учасники запропонували створити окремий майданчик для обміну досвідом щодо технічних рішень із захисту енергооб’єктів. До такого обміну планують залучити підприємства, які вже реалізували відповідні інженерні рішення.

Подальші кроки

📌 Сторони домовилися продовжити окремі консультації у робочому форматі за участі НКРЕКП, Міненерго та представників промисловості.

Бізнес наполягатиме на:
▪️ детальному аналізі всіх складових тарифу на передачу;
▪️ перегляді підходів до механізму ПСО;
▪️ пошуку рішень для зменшення навантаження на промислових споживачів без створення ризиків для стабільності енергосистеми;
▪️ розвитку розподіленої генерації;
▪️ регуляторних змінах для активних споживачів.

🔄 Також сторони домовилися продовжувати регулярні зустрічі між бізнесом та енергетичним сектором для оперативного обговорення актуальних викликів.

НЕК "Укренерго" - NPC Ukrenergo

Федерація роботодавців України

29/05/2026

29/05/2026

29/05/2026

29/05/2026

29/05/2026

29/05/2026

29/05/2026

28/05/2026

28/05/2026

28/05/2026

28/05/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category