11/02/2023
- Я вже помер? — спитав чоловік.
— Угу,— кивнув Деміург, не відриваючись від вивчення величезної книги.— Помер. Безперечно.
- І що тепер?
Деміург кинув на нього швидкий погляд і знову уткнувся у книгу.
— Тепер тобі туди, — він, не дивлячись, показав пальцем на непримітні двері.
— А що там? — поцікавився чоловік78.
— Пекло,— відповів Деміург.— Або рай. За обставинами.
Людина постояла в нерішучості, переводячи погляд з однієї двері на іншу:
- А-а... а мені в яку?
- А ти сам не знаєш? — трохи підняв брову.
— Ну-у,— зам'явся чоловік.— якось ніяково, що там. Куди там мені належить, за моїми діяннями…
— Хм! — Деміург заклав книгу пальцем і нарешті подивився просто на людину.
— А як же ще?
— Ну добре, добре,— Деміург розгорнув книгу ближче до початку і почав читати вголос.— Тут написано, що у віці дванадцяти років ти перевів стареньку через дорогу. Було таке?
— Було, — кивнув чоловік.
— Це добрий вчинок чи поганий?
- Добрий, звичайно!
— Зараз подивимось…— Деміург перевернув сторінку,— за п'ять хвилин цю стареньку на іншій вулиці переїхав трамвай. Якби ти не допоміг їй, вони б розминулися, і старенька жила б ще десять років. Ну як?
Людина приголомшено заморгала:
— Або ось, — Деміург розкрив книгу в іншому місці.
— Вони перші полізли! — скинув голову чоловік.
— У мене тут написано інакше,— заперечив.— І, до речі, стан алкогольного сп'яніння не є пом'якшуючим фактором. Загалом, ти ні за що ні про що зламав сімнадцятирічного підлітка два пальці та ніс. Це добре чи погано?
Людина промовчала:
— Після цього хлопець уже не міг грати на скрипці, адже подавав великі надії. Ти йому занапастив кар'єру.
— Я ненароком,— пробубнив чоловік.
— Само собою,— кивнув Деміург.— До речі, хлопчик з дитинства ненавидів цю скрипку. Після вашої зустрічі він вирішив зайнятися боксом, щоб уміти постояти за себе, і згодом став чемпіоном світу. Продовжимо?
Деміург перевернув ще кілька сторінок:
- Згвалтування - добре чи погано?
— Але ж я…
— Ця дитина стала чудовим лікарем і врятувала сотні життів. Добре чи погано?
- Ну напевно…
— Серед цих життів була і маніяка-вбивця. Погано чи добре?
- Але ж…
— А маніяк-вбивця незабаром заріже вагітну жінку, яка могла б стати матір'ю великого вченого! Добре? Погано?
— Але…
— Цей великий учений, якби йому дали народитися, мав би винайти бомбу, здатну випалити половину континенту. Погано? Чи добре?
— Але ж я не міг цього знати! — вигукнув чоловік.
— Звісно,— погодився.— Або ось, наприклад, на сторінці 246 — ти наступив на метелика!
— А з того що вийшло?!
Деміург мовчки розгорнув книгу до людини і показав пальцем. Чоловік прочитав, і волосся заворушилось у нього на голові:
— Який жах,— прошепотів він.
— Але якби ти її не розчавив, то трапилося б ось це,— Бог показав пальцем на інший абзац. Чоловік глянув і судорожно проковтнув.
— Виходить… я врятував світ?
— Так, чотири рази, — підтвердив Деміург. Щоразу світ перебував на межі катастрофи, але твоїми стараннями видерся.
— А-а… — чоловік на мить зам'явся. — А ось на межу цієї катастрофи… його теж я?
- Ти, ти, не сумнівайся. Двічі. Коли нагодував бездомного кошеня і коли врятував потопаючого.
У людини підкосилися коліна і він сів на підлогу:
— Нічого не розумію, — схлипнув він.
— Ось тому було б зовсім неправильно судити тебе у справах твоїх,— повчально промовив Деміург.
Він закрив книжку і поставив її в шафу, серед інших таких же
книг:
— Загалом, коли вирішиш, куди тобі, вирушай у вибрані двері. А в мене ще й справ по горло.
Чоловік підняв заплакане обличчя:
— Але ж я не знаю, за яке з них пекло, а за який рай.
— А це залежить від того, що ти сам вибереш,— відповів Деміург.
