Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба"

10/11/2025

У Львові розпочинають перші археологічні дослідження території Цитаделі

Цього тижня розпочнуть перші археологічні дослідження із вивчення стану поховань на території пам’ятки національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору «Шталаг-328» (вул. Грабовського, 11), де за часів Другої світової війни діяв табір для військовополонених.

Археологічні розвідки проводитимуть для вивчення історичного шару території колишнього концентраційного табору та виявлення можливих місць поховань в’язнів. Усі знайдені артефакти передадуть на зберігання до наукових фондів Львівського історичного музею.

На першому етапі досліджуватиметься частина території, фінансування якої забезпечила благодійна організація «Австрійський спадок Львова». Львівська міська рада, своєю чергою, працює над пошуком додаткових інвесторів та партнерів, щоб продовжити дослідження й охопити всю територію колишнього табору.

Роботи ж виконуватиме Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, який має усі необхідні дозволи та кваліфікаційні документи, видані Міністерством культури України. Водночас фінансуватиме цей проєкт благодійне товариство “Австрійський спадок Львова”.

Євген Бойко
Тетяна Балукова

10/11/2025

22/03/2025

30/08/2024

Завжди важко писати некрологи, особливо про людей, яких добре знаєш і з котрими пропрацював не один рік …

Ревера Юрій Ігорович народився 20 червня 1973 року у місті Львові, у якому і навчався, і працював.

Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю «Історія України» (1992-1998).

Вже у 17 років почав працювати на Заводі телеграфної апаратури, а ставши студентом – змінив робітничу професію маляра на наукову – бібліотекаря у відділі періодики Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Національної академії наук України (1993-1994), на останніх курсах навчання – перейшов до Музею історії університету своєї альма-матер, де наступні 14 років працював художником (1995 – 2009).

Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника.

Володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики, яка стала його головним покликанням впродовж останніх десятиліть. Через його руки пройшла не одна монета з досліджень Центру.

Мав хист і до археологічних досліджень – у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України. З довгої низки науково-дослідних проєктів Центру, у яких Юрко брав активну участь, хочеться виокремити такі:
🔘2008 – обстеження ділянки облаштування нового Бескидського тунелю (Львівська, Закарпатська області)
🔘2009-2011 – розвідки і розкопки різночасових пам’яток в межах будівництва шахти «Любельська № 1-2» (Львівська область)
🔘2009-2010, 2020-2021 – обстеження ділянок проєктованого будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва (Київська область)
🔘2009, 2011-2012 – розвідкові і рятівні археологічні дослідження давніх пам’яток на трасі будівнитцва нової ПЛ 750 кВ від Рівненської АЕС до ПС 750 кВ Київська (Рівненська, Житомирська, Київська області)
🔘2011, 2019 – пам’яткоохоронні роботи в межах будівництва ПЛ 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани (Львівська, Івано-Франківська області)
🔘2012 – обстеження траси майбутньої ПЛ 330 кВ Луцьк північна – Тернопільська (Волинська, Рівненська, Тернопільська області)
🔘2016– розвідки в межах проєктування нового магістрального газопроводу-інтерконектору «Дроздовичі – Більче – Волиця» (Львівська область)
🔘2017 – рятівні дослідження поселень і могильника черняхівської культури у складі Попівської археологічної експедиції під час реконструкції газопроводу «Уренгой – Помари - Ужгород» (Вінницька область)
🔘2018 – розкопки пам’яток під час облаштування Локачинського газового родовища (Волинська область); обстеження території майбутнього будівництва ПЛ 330 кВ Побузька – Тальне – Поляна (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області); дослідження решток кургану скіфського часу Гайсинською археологічною експедицією (Вінницька область)
🔘2019, 2021 – розвідкові і рятівні дослідження Мелітопольської археологічної експедиції в зоні будівництва ПЛ 330 кВ Азовська ВЕС – ПС «Молочанськ» (Запорізька область)
🔘2019-2020 – рятівні археологічні дослідження курганів і поселень у складі Кобеляцької і Решетилівської археологічних експедицій під час реконструкції автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Решетилівка (Полтавська область)
🔘2020 – дослідження багатошарового поселення Чаньків у складі Дунаєвецької археологічної експедиції під час будівництва автодороги в обхід м. Дунаївці (Хмельницька область)
🔘2021 – обстеження і розкопки давніх пам’яток у складі Ямпільської археологічної експедиції під час будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер (Вінницька область)
🔘2022– обстеження автомобільної дороги «Північний під’їзд до м. Рівне» …

Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення рф, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля …

Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор.

Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – «Граф».

Активний учасник Революції Гідності. І хоч не мав військової освіти чи досвіду служби, не залишився осторонь і в 2022 році. З перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту.

Працював … Служив… Був …

Боляче писати в минулому часі про людину, яка ще могла би багато зробити і досягти …

Загинув на Донеччині 27 серпня 2024 року. Віддав своє життя за Незалежність України!

Колектив Рятівної археологічної служби висловлює щирі співчуття рідним.

Вічна пам’ять і слава Герою!

21/10/2023

Війна - це не лише виклик нашій спроможності зберегти незалежність, але й ризик втратити власну історичну ідентичність! Її збереження не менш важливе, ніж нові археологічні дослідження! Неймовірно складна робота натхненного колективу вражає своїми результатами - те, що колись було малоймовірним стає віртуальною реальністю! Запрошуємо відвідати і долучатися до захопливого процесу оцифровування нашої минувшини!

⌛️Коли: 24 жовтня о 16:00 год
📍Де: вул. Винниченка, 24

Позначайте дату в календарі, беріть своїх знайомих і приходьте розділити з нами цю подію.

Вже 24 жовтня ми презентуємо вам сайт «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра»🥳

Поговоримо про залаштунки проєкту, поділимося досвідом реалізації під час лекції Наталі Булик «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам'яток долини Дністра». Шлях від ідеї до реалізації проєкту» .

А ще, аби детальніше заглибитися в атмосферу розкопок і зрозуміти масштаб робіт, покажемо фільм зачинателя української кінематографії в Галичині Юліана Дороша про експедиції в зоні будівництва Бурштинської ДРЕС.

«Минуле у водах Дністра»… Під таким гаслом у команди археологів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України зародилася ідея реалізації проєкту після ознайомлення з безцінними архівними матеріалами, що збереглись з робіт попередніх поколінь археологів. Польові щоденники, креслення, фото- та відеоматеріали, що зберігаються на плівкових негативах наукового архіву Інституту українознавства стали поштовхом до того, щоб зацифрувати, ідентифікувати та удоступнити матеріали здобуті під час проведення археологічних експедицій у зоні будівництва Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС.

Від 1950-х до 1970-их років на цій території діяли масштабні рятівні археологічні експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). У результаті їхньої роботи виявлено величезну кількість пам’яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.

З цих масштабних рятівних досліджень збереглись не тільки артефакти, які стали окрасою низки музеїв України, але й світлини та відео на плівкових носіях. Зацифрування та популяризація цих матеріалів стане частиною відновлення локальної пам'яті.

ℹ️Проєкт «Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра» реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах партнерської програми «Культурна спадщина», лот «Діджиталізація».

#археологія #археологіяукраїни #затопленаспадщина #буковина #розкопки #длявчителя

15/10/2023

W Krakowie odbywa się Międzynarodowa konferencja naukowa „Kierunki ochrony i zrównoważonego zarządzania dziedzictwem architektury drewnianej. 20 lat wpisu Drewnianych kościołów południowej Małopolski oraz 10 lat wpisu Drewnianych cerkwi w polskim […]

30/09/2023

Сьогодні на каналі Історія Без Міфів вийшло дуже цікаве й важливе відео про "чорних археологів" та нелегальних колекціонерів краденої археології.

У відео археолог В’ячеслав Баранов також згадав і про нині діючу виставку «День археолога: врятовані скарби» у нашому музеї, що демонструє жахливий розмах цього лиха.

Нагадуємо, що «чорні археологи» не мають нічого спільного з історичною наукою та є звичайними грабіжниками, які позбавляють українців власної історії, знищують пам’ятки та надзвичайно ускладнюють (або взагалі унеможливлюють) майбутні наукові археологічні дослідження.

⬇️ВІДЕО дивіться за посиланням у коментарях⬇️

11/08/2023

24/06/2023

Великий Луг розташований на території сучасних Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей, уздовж річки Дніпро та Каховського водосховища. Він має захопливу історію та різноманітну культурну спадщину.

Через підрив дамби Каховської ГЕС багато пам’яток археології, що є тут, нині під загрозою руйнування та знищення. Попри трагічність події, для науковців це може стати винятковим шансом на дослідження раніше маловідомих пам’яток. Однак не все так просто. Детальніше читайте і дивіться у коментарях директора Рятівної археології нові служби Олега Осаульчука для двох видань ⬇️

✅Великий Луг – домівка козаків: як руйнування Каховської ГЕС допоможе віднайти втрачену культуру
https://24tv.ua/tech/yak-ruynuvannya-kahovskoyi-ges-vpline-istoriyu-arheologiyu-ukrayini_n2332729/amp

✅ Археологам і хочеться і колеться дослідити територію Великого Лугу

https://m.youtube.com/watch?v=aAbciu8PmiY

Фото: Спілка археологів України

13/06/2023

Десятки об’єктів культурної спадщини назавжди знищені, або понівечені через теракт російських агресорів - підрив дамби Каховської ГЕС.

У зоні лиха опинилося понад 80 населених пунктів, 30 з яких затоплено. Нижче за течією від дамби Каховської ГЕС вода піднялась над звичним рівнем на 5,5 м, місцями ще вище. Техногенна катастрофа, спричинена окупантами, матиме непоправні гуманітарні, соціальні, економічні, епідеміологічні та екологічні наслідки.

На мапі, яку зробили наші колеги з HeMo Ukrainian Heritage Monitoring Lab, у співпраці зі Smithsonian Cultural Rescue Initiative, видно наслідки затоплення регіону для об'єктів культурної спадщини.

Перелік музеїв, бібліотек та пам’яток, які опинились у зоні затоплення, можете прочитати у нас на сайті за посиланням http://www.ras.gov.ua/news/447-naslidky-pidryvu-damby-kakhovskoi-hes-dlia-kulturnoi-spadshchyny