30/08/2024
Завжди важко писати некрологи, особливо про людей, яких добре знаєш і з котрими пропрацював не один рік …
Ревера Юрій Ігорович народився 20 червня 1973 року у місті Львові, у якому і навчався, і працював.
Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті за спеціальністю «Історія України» (1992-1998).
Вже у 17 років почав працювати на Заводі телеграфної апаратури, а ставши студентом – змінив робітничу професію маляра на наукову – бібліотекаря у відділі періодики Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Національної академії наук України (1993-1994), на останніх курсах навчання – перейшов до Музею історії університету своєї альма-матер, де наступні 14 років працював художником (1995 – 2009).
Історик за освітою і покликанням, Юрко став співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України у 2008 році і працював тут до початку повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року. Обіймав посади історика, археолога, молодшого наукового співробітника.
Володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики, яка стала його головним покликанням впродовж останніх десятиліть. Через його руки пройшла не одна монета з досліджень Центру.
Мав хист і до археологічних досліджень – у складі експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України. З довгої низки науково-дослідних проєктів Центру, у яких Юрко брав активну участь, хочеться виокремити такі:
🔘2008 – обстеження ділянки облаштування нового Бескидського тунелю (Львівська, Закарпатська області)
🔘2009-2011 – розвідки і розкопки різночасових пам’яток в межах будівництва шахти «Любельська № 1-2» (Львівська область)
🔘2009-2010, 2020-2021 – обстеження ділянок проєктованого будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва (Київська область)
🔘2009, 2011-2012 – розвідкові і рятівні археологічні дослідження давніх пам’яток на трасі будівнитцва нової ПЛ 750 кВ від Рівненської АЕС до ПС 750 кВ Київська (Рівненська, Житомирська, Київська області)
🔘2011, 2019 – пам’яткоохоронні роботи в межах будівництва ПЛ 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани (Львівська, Івано-Франківська області)
🔘2012 – обстеження траси майбутньої ПЛ 330 кВ Луцьк північна – Тернопільська (Волинська, Рівненська, Тернопільська області)
🔘2016– розвідки в межах проєктування нового магістрального газопроводу-інтерконектору «Дроздовичі – Більче – Волиця» (Львівська область)
🔘2017 – рятівні дослідження поселень і могильника черняхівської культури у складі Попівської археологічної експедиції під час реконструкції газопроводу «Уренгой – Помари - Ужгород» (Вінницька область)
🔘2018 – розкопки пам’яток під час облаштування Локачинського газового родовища (Волинська область); обстеження території майбутнього будівництва ПЛ 330 кВ Побузька – Тальне – Поляна (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області); дослідження решток кургану скіфського часу Гайсинською археологічною експедицією (Вінницька область)
🔘2019, 2021 – розвідкові і рятівні дослідження Мелітопольської археологічної експедиції в зоні будівництва ПЛ 330 кВ Азовська ВЕС – ПС «Молочанськ» (Запорізька область)
🔘2019-2020 – рятівні археологічні дослідження курганів і поселень у складі Кобеляцької і Решетилівської археологічних експедицій під час реконструкції автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Решетилівка (Полтавська область)
🔘2020 – дослідження багатошарового поселення Чаньків у складі Дунаєвецької археологічної експедиції під час будівництва автодороги в обхід м. Дунаївці (Хмельницька область)
🔘2021 – обстеження і розкопки давніх пам’яток у складі Ямпільської археологічної експедиції під час будівництва прикордонного мостового переходу через річку Дністер (Вінницька область)
🔘2022– обстеження автомобільної дороги «Північний під’їзд до м. Рівне» …
Експедиція поблизу Рівного завершилася у переддень початку повномасштабного вторгнення рф, і, на жаль, стала останньою для здібного науковця, колеги, товариша, приятеля …
Він був душею колективу, будь-якої компанії, життєлюбом і оптимістом, інколи – навіть авантюристом. Любив Карпати і добрий гумор.
Друзі і колеги жартівливо називали його – Граф Реверський, а побратими просто й поважно – «Граф».
Активний учасник Революції Гідності. І хоч не мав військової освіти чи досвіду служби, не залишився осторонь і в 2022 році. З перших днів став до лав Львівської тероборони та Збройних сил України. Як оператор «пташок», ніс службу у найгарячіших місцях на лінії фронту.
Працював … Служив… Був …
Боляче писати в минулому часі про людину, яка ще могла би багато зробити і досягти …
Загинув на Донеччині 27 серпня 2024 року. Віддав своє життя за Незалежність України!
Колектив Рятівної археологічної служби висловлює щирі співчуття рідним.
Вічна пам’ять і слава Герою!