Січень Аудит

25/09/2022

27/05/2020

Скандальній закон 1210 подписан. Что ждет налогоплательщиков?

Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних т....

14/04/2020

Як пандемія вплине на терміни фінзвітності та аудиту

Фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2019 рік, разом з аудиторським звітом, можна оприлюднити в період дії карантину або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем ​​завершення карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року. Дану зміну передбачає ухвалений Верховною Радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроєкт №3275).

Якщо карантин не буде продовжений після 24 квітня 2020 року, то термін публікації звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком – не пізніше 24 липня 2020 року.

Порядок звітності компаній, що належать до категорії емітентів цінних паперів, також змінений через прив'язку до дати проведення загальних зборів акціонерів.

Компанії-емітенти, відповідно до згаданого закону, повинні здійснити публікацію звітності протягом 5 робочих днів після проведення зборів.

Загальні збори акціонерів за результатами 2019 року компанії-емітенти мають право провести в термін не пізніше трьох місяців з дати закінчення карантину.

19/12/2019

Комплексная проверка бизнеса перед покупкой (due diligence)

Due diligence (англ. «должное усердие») - это системное исследование правовой истории компании перед заключением сделки покупки/продажи. Для аудиторов это комплексная инициативная проверка, включающая в себя подробный анализ: документов, устанавливающих правовой статус организации; лицензий и иной разрешительной документации; документов, подтверждающих право собственности на имущество организации, бухгалтерского учета и отчетности налоговых обязательств; условий существующих договоров и соглашений, судебных споров и претензий. Такого рода проверка позволяет выявить существующие риски (юридические, финансовые, налоговые, управленческие, технологические и.т.д.).

Исследование в рамках due diligence позволяет определить обоснованность цены, назначаемой продавцом. Очень часто, именно по результатам такой проверки принимается основное решение — покупать или не покупать.

Объем услуги определяется заказчиком и может включать следующие элементы:

Финансовая экспертиза
Один из основных этапов due diligence. Позволяет определить «прозрачность» управленческого учета и привести его в соответствие с требованиями инвестора. В дальнейшем, данные нормализованной отчетности используются при оценке объекта продажи.

Аудиторская проверка
Аудиторская проверка позволяет сформировать выводы о достоверности бухгалтерского учета и отчетности, иногда такая проверка сопровождается инвентаризацией.

Налоговый аудит позволяет выявить налоговые риски, определить степень рискованности налоговых схем. Высокие налоговые риски могут существенно снизить стоимость предприятия. По результатам due diligence консультант разрабатывает рекомендации, которые позволяют свести налоговые риски к минимуму.

Оценка и экспресс-оценка.
В рамках due diligence позволяет определить объективную (реальную) стоимость объекта продажи. Кроме этого, due diligence может включать в себя проведение технологического и кадрового аудит, экспертизу других аспектов деятельности предприятия. Стоимость due diligence определяется индивидуально. Учитываются масштаб бизнеса, степень его готовности к продаже, объём, сложность и срочность работ по проведению due diligence.

27/11/2019

Істотні зміни, прийняті в законодавстві про бухгалтерський облік і аудит в Україні, торкнулися великої кількості компаній, що належать до категорії

27/11/2019

Обов’язковий аудит фінансової звітності. Хто і коли.

Обов’язковий аудит фінансової звітності - аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом. (п.16 ч.1 ст.1 Закону від 21.12.2017 № 2258 "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність").

Порядок подання та оприлюднення фінансової звітності зазначено у статті 14 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996. Крім того, ст.14 цього Закону визначає перелік підприємств, діяльність яких підлягає обов'язковому аудиту та оприлюдненню фінансової звітності разом з аудиторським висновком.

Підприємства, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018 та перераховують проміжну, річну та консолідовану фінансову звітність за 2018 р., включаючи вступний баланс на 01.01.2018 за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1, доцільно оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком на веб-сторінці, починаючи з фінзвітності за 2018 р. (Лист МФУ 35210-06-5/32299 від 07.12.2018).

25/09/2019

25/09/2019

«Україна рухається як космічний корабель»

Джон Хупер, представник ЕС в Україні, проект EU-FINSTAR

12/09/2019

10 вересня народні депутати проголосували за пакет законів про використання касових апаратів (РРО) у торгівлі - для фізосіб-підприємців з оборотом до 1 мільйона грив...

06/09/2019

Реквізити рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів Полтавської області

На виконання постанови Правлінння Національного банку України від 28.12.2018 №162" Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IВAN) в Україні", з 01.10.2019 вступають в дію нові рахунки з обліку надходжень відповідно до стандарту IВAN. Звертаємо увагу, що з 01.10.2019 по 31.10.2019 будуть діять як старі, так і нові рахунки, а з 01.11.2019 тільки рахунки стандарту IВAN.

Реквізити рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів Полтавської області

27/08/2019

Новая ОНК по трансфертном ценообразованию: алгоритм для представительств нерезидентов

Минфин на своем официальном сайте анонсировал появление новой обобщающей налоговой консультации по вопросам ТЦО, в которой рассмотрел всего два вопроса.

Во-первых, разъяснили, обязано ли представительство нерезидента, осуществляющее исключительно вспомогательную и подготовительную деятельность для такого нерезидента, подавать отчет о контролируемых операции в случае, если суммы средств предназначены:

• на содержание представительства;

или

• для перечисления в пользу резидентов за оказанные услуги (выполненные работы) для нерезидента, превышают 10 млн грн в год.

Операции представительства нерезидента, которые не соответствуют признакам постоянного, и которые осуществлялись исключительно в рамках деятельности подготовительного или вспомогательного характера для такого нерезидента, не признаются контролируемыми для целей ст. 39 НКУ.

В связи с этим подавать по ним отчет о контролируемых операциях таком представительству не нужно.

Во-вторых, объяснили, учитываются ли при определении стоимостного критерия объема хозопераций для целей применения ТЦО суммы средств, полученные от нерезидента, на:

• содержание постоянного представительства (выплата заработной платы работникам и т. п.);

• уплату налогов и сборов;

или

• перечисление в пользу резидентов за оказанные услуги (выполненные работы) для нерезидента.

Специалисты Минфина указали, что средства, полученные от нерезидента на содержание постоянного представительства или предназначены для перечисления им в пользу резидентов за оказанные услуги (выполненные работы) для нерезидента, являются хозоперациям для целей ТЦО. Поэтому они в соответствии с пп. 39.2.1.7 НКУ в полном объеме учитываются при определении стоимостного критерия объема хозопераций для целей применения ТЦО.