03/05/2026
Сьогодні я знову тут — у стінах, де колись проходив свою другу сходинку лідерської програми Тетяни Бреус.
І чесно… мурашки по шкірі.
Бо саме тут почався дуже важливий етап мого життя. Етап, який навчив не просто говорити про зміни — а створювати їх своїми діями.
Сьогодні я вже на третій сходинці лідерської програми. І коли озираюся назад, бачу не просто пройдений шлях. Бачу результати, які колись здавалися чимось далеким:
— реалізований проєкт майже на 1,5 мільйона гривень;
— благодійна акція, яка зібрала понад 1 мільйон гривень;
— допомога армії;
— допомога людям, які цього потребують;
— десятки людей, яких вдалося підтримати на їхньому шляху росту.
І сьогодні для мене особливо цінно те, що другу сходинку проходять моя мама та мій близький друг Іван.
Колись я координував їх на першій сходинці. Як і багатьох інших людей. І найбільше щастя — бачити, як люди розкриваються, починають вірити в себе, діяти, ставати сильнішими.
Можна багато говорити про любов до людей.
Про підтримку.
Про віру.
Але справжня любов — це вклад.
Вклад у людину.
У її ріст.
У її силу.
У її можливість проявитися.
Не “зливати” людину, коли їй важко.
А бути поруч. Підтримати. Побачити її потенціал навіть тоді, коли вона сама його ще не бачить.
І знаєте…
Я сьогодні справді пишаюся собою.
Пишаюся тим, ким стаю.
Пишаюся тим, що можу бути для когось тією людиною, яка колись повірила, підтримала і допомогла зробити перший крок.
І це тільки початок.