08/08/2026
Житомир. Перед використанням уважно прочитайте інструкцію.
У попередніх дописах й у коментарях до них ми дійшли розуміння, що новобудови — це історія про бізнес забудовників й аж ніяк не про місто та не про містян.
Проте, це не вада забудовників. Горизонт бачення — на рівні перспективи побудови одного чи кількох жк.
Це системна вада на рівні міста. Ця вада полягає у відсутності візії, як такої. Навіть у відсутності потреби такої візії.
Принаймні, пересічному містянину не видно стратегії, лише два тактичних напрямки.
Перший напрямок — контроль за забудовниками, які якимось дивом зайшли на ринок. Проблема в тому, що можливості цього контролю доволі обмежені з об’єктивних та суб’єктивних причин.
Другий напрямок — створення показових об’єктів інфраструктури. Облаштування пішохідної Михайлівської, набережної та оновлення скверів тощо.
Звісно, це потрібні проекти, особливо якщо вони є передвісником та рушієм справжніх змін. Але, не бачу, щоб справи йшли далі облаштування громадських просторів.
То як би мало бути?
Спочатку має бути рішення на рівні міста, його мають прийняти очільники міста. Партисипація наразі недоречна, в цьому випадку то б було уникнення відповідальності.
То ж про що мова. Маємо визначитися, куди ми йдемо.
Можливо, все відпустити, най все саме — як другий Коулун, місто анархії. А, можливо, залишити наявні міські кордони та оперувати у цих межах планованими реноваціями та розвитком. Можливо навпаки, збільшити територію міста у 5-6 разів, як писав та писатиму ще. Будь-що, але має бути рішення.
Згідно такого рішення формується технічне завдання та оголошується конкурс будь-якого рівня від всеукраїнського до міжнародного.
Предметом конкурсу є глибоке дослідження реалій та потреб міста, на основі цифр створення візії міста, від формування ідентичності території до принципів забудови. Правила та скрипти, за якими триватиме розвиток.
Це детальний «посібник користувача», який місто має закріпити нормативними актами, обов’язковими для дотримання.
Тоді, коли місто матиме таку візію та нормативну базу, можна оголошувати конкурс на комплексне проектування будь-якого району чи кластеру. Немає ліпшого способу залучити кращих проектувальників з будь-якої точки світу.
І вже після цього місто запрошує на конкурсній чи тендерній основі забудовників для реалізації відповідних проектів.
Завжди знайдеться шпарина (і не одна) для точкової забудови. Але тоді вона буде здійснюватися у порядку та за нормами, які встановило місто.
Так, звісно, все викладене є спрощенням. Але для окреслення принципу дій цього достатньо.
Далі буде.
